Які навички мають отримати директори нової української школи?
Які навички необхідні для створення успішного освітнього процесу та яка роль директора в цьому процесі - про це і більше в матеріалі.
З 2015 по 2018 роки в Україні створено 878 об'єднаних територіальних громад (ОТГ). До складу цих ОТГ увійшли більше 4000 колишніх місцевих рад; 9 млн людей проживають в ОТГ (дані). Понад 365 тисяч учнів навчається в 838 опорних школах та 1332 філіях. Важливість реформи опорних шкіл не викликає сумніву, адже до 2016 року близько 60% учнів в Україні навчалися в сільських школах, проте часто це були малі школи, з недостатньою кількістю вчителів, поганими матеріально-технічними умовами. Створення опорних шкіл мало на меті збалансувати рівні освіти у міських та сільських школах. Проте будь-які зміни неможливі без нових управлінських підходів на місцях, перш за все, від директорів. Як зараз виглядає робота директорів та як можна змінювати управління швидше?
ГО "Про.Світ" зараз проводить програму організаційного розвитку "Школа 3.0" у 13 громадах, співпрацюючи з 26 директорами. Ментори Про.Світ, які безпосередньо працюють із директорами та вчителями, допомагають у створенні візії школи, формуванні конкретного плану дій та його втіленням.
Напрацювання нових навичок стає викликом для директорів.
Із досвіду менторів, директор/-ка опорної школи має великий досвід роботи у сфері освіти; він чи вона - "господар/господиня" цієї установи. Директор/-ка схильний/-на позитивно відгукуватися про колектив, але стиль роботи залишається доволі директивним та авторитарним.
Це проявляється в одноосібному прийнятті рішень, відсутності обговорень і намаганні створити враження, що у школі в цілому все добре і потрібно зробити незначні покращення. Є певні неузгодженості з органом управління освітою, зокрема, різне бачення розвитку навчальних закладів. Часто немає комунікації між директорами сусідніх шкіл і головою ОТГ. Про отримання зворотного зв'язку від батьків чи дітей говорити складно, бо найчастіше це нова практика для школи чи директора.

Власне, побудова відносин з учнями та батьками у більш колаборативному форматі є викликом для команди школи. Серед проблем, які зазначають директори: відсутнє позашкілля, незадовільна робота методичного кабінету, багатопрофільність вчителів, невмотивованість дітей і пасивна участь у житті школи. На словах директор/-ка готовий/-а спробувати змінити підходи до управління закладом, але часто це суперечить діям, бо передбачає зміну звичок та необхідність відкритися перед колегами, батьками та учнями. Тому напрацювання нових звичок стає викликом.

Звичайно, у кожній громаді ситуація різна, більше того, вона особлива в кожній конкретній школі, навіть якщо вони в одній громаді. Так, є випадки, коли директори доволі ініціативні та готові виходити із зони комфорту. Тоді багато залежить від активності вчителів, персональних якостей директора, наявності чи відсутності конфліктів із управлінням освіти.

Нова Українська Школа передбачає більшу автономію в управлінні для директорів шкіл. Визначення автономії полягає в тому, що більше свободи дасть поштовх до розвитку лідерства. Проте в Україні втілення шкільної автономії ускладнюється відсутністю звичок директора, від яких залежить довіра та співпраця у колективі. Ці звички можуть звучати доволі просто, проте саме вони закладають фундамент для роботи колективу. Зокрема, це вміння давати зворотній зв'язок та регулярно практикувати його у роботі колективу; вміння делегувати; вміння говорити про помилки та труднощі відкрито з командою; вміння формувати команду та спільну стратегію.

Покроковий приклад
Власне, на напрацюванні нових звичок фокусується ментор у своїй роботі. Протягом 8-ми місяців співпраці ментор обговорює з директором результати та виклики минулого та допомагає побудувати план на майбутній.
До прикладу, на останній зустрічі директор і ментор визначили, що фокусом є навчитися делегувати, і описали перші кроки, які варто для цього зробити. На наступній зустрічі ментор та директор проговорюють, що вдалося і які виникли труднощі. Директор самостійно завершує опис проблем і шляхів вирішення.
Завдяки обговоренню директору вдається чітко сформувати проблему, яка потребує особливої уваги. Наприклад, відсутність чіткості у комунікаціях із керівником ОТГ. Спільно, у формі запитання-відповідь директор формує варіант вирішення: як от, перехід до чіткого планування із керівником ОТГ.
Відповідно, необхідно спланувати зустріч та обдумати питання цієї зустрічі, можливі заперечення та виклики; організувати цю зустріч, провести її та оцінити результати. Аналіз зробленого відбувається з кожної проблемі.
До того ж, план директора повинен іти паралельно з роботою вчителів. Окрім цього, директор пам'ятає про розвиток інших, не менш важливих умінь, як от планування власного часу, комунікації між учнями, вчителями, батьками і т.д.
Ключові навички, яких зараз потребують директори, виходячи з досвіду впровадження програми "Школа 3.0.Об'єднані громади" це:
Визначення спільних цінностей, правил взаємодії, місії, візії та стратегії школи, та подальше "утримання" атмосфери та фокусу.
Це сприятиме підвищенню результативності, адже усі учасники освітнього процесу рухатимуться в одному напрямку.
"Екологічний" зворотній зв'язок між директором, учителями, учнями, батьками.
Це сприятиме вибудові довіри, партнерської взаємодії і ефективному професійному розвитку.
Професійне делегування.
Це сприятиме самозарадності та креативності шкільної команди.
Про це також говорить Марзано у своїй праці "School Leadership that Works", в якій детально досліджено навички/компетенції директорів, що впливають на успішність учнів. У першу п'ятірку входить:
1
Поінформованість про ситуацію
Виявлення прихованих проблем, уважність до рішень.
2
Гнучкість
Заохочення та виховання індивідуальної ініціативи; заохочення та прийняття різних точок зору; використання різних типів керівництва.
3
Дисципліна
Одночасний захист та буфер між школою та зовнішнім світом.
4
Налагодження партнерських стосунків
Особливо, з батьками, місцевою владою, локальним бізнесом.
5
Зворотній зв'язок
Вибудова системи зворотнього зв'язку у різних шкільних практиках.

Ментори зазначають, що основним викликом у роботі із директорами є налагодження контакту, що допомагає перейти до відкритого та відвертого обговорення проблеми та результатів роботи. Із кожним директором це може відбуватися по-різному, що часто залежить від глибинної мотивації до участі у програмі, реальної готовності щось змінювати, персональних факторів. Проте подолання певного бар'єру, створення прозорих стосунків, взаємної довіри дає можливість директору розвиватися. Як результат, він/вона перетворюється з авторитарного\ої господаря\ки в лідера, за яким іде сильна команда, маючи спільне бачення і ціль.
Відгуки учасників програми "Школа 3.0"
Марія Матяшова
Фотографиня
Юлія Бараннікова
Авторка матеріалу