У системі освіти є дещо містичне. Ніколи не знаєш, коли слово вчителя (гуру) може стати сенсом усього життя, чи переверне систему освіти взагалі.

"Майбутнє" – ось слово, до якого всі так прагнуть. Ми постійно про це говоримо, проте не усвідомлюємо, яким воно має бути і як до нього готувати дітей. Ми не повинні діяти так, як генерали, які готують солдат до уже минулої війни. Потрібно зазирнути за горизонт і побачити, що ж там за цією межею.

Сьогодні школою не задоволені ні учні, ні батьки, ні роботодавці, яким доводиться приймати до себе на роботу некомпетентних вчителів. Сьогодні довіра суспільства до школи становить всього лише 26%.

Є три речі, які впливатимуть на систему освіти:

• бізнеси майбутнього (це ті бізнеси, які вже давно з'явились, проте у школі про них не говорять ні слова);
• певні компетенції;
• професії.

Сьогодні дитину оцінюють дуже однобоко, наприклад по балах ЗНО, хоча у світі вже зовсім інші мірки. Тепер геть інакше оцінюється 17-річний випускник школи. Батькам важливий не лише фізичний розвиток їхньої дитини, але й моральний. Усі хочуть, щоб у дитини виріс і характер.

80% браку – от показник ефективності нашої системи освіти. І лише 20% випускників шкіл виносять зі школи усе, що їм потрібно для подальшого навчання, роботи, самооцінки, для розвитку своєї особистості.

Є три методи покращення освіти:

• Змінити щось на примітивному рівні. Замість червоної ручки використовувати зелену, змінити розташування парт, дати новіші підручники.
• Замінити звичайні підручники на електронні. Нові технології, класи. Початкова, середня, старша школи у різних будівлях.
• Можна зробити школу світового рівня. Вона переверне усі попередні уявлення про освіту загалом. У мене є певні напрацювання.

Також я з командою розробив пакет реформ змін у освіті. І мені доручили введення проекту удосконалення звичайної сільської школи Васильківського району Київської області у селі Путрака. Ми над цим працюємо.

Для того, щоб ця реформа була завершена потрібно знайти відповідь на 7 базових запитань:

• Що вчити?
• Навіщо вчити (для знань, для характеру, для загальної ерудиції)?
• Хто навчає (не лише вчителі мають навчати, де можна знайти інформацію)?
• Як вчити (не лише просто нові технології)?
• Як управляти?
• Як фінансувати?
• Та який кінцевий результат?

Насправді усі ці питання в усьому світі так і не піднімались для обговорення, адже ніхто не займався маркетингом у сфері освіти. Ніхто не думав про те, скільки грошей потрібно дати на освіту, що виростити "гідний продукт".

ЯК ЗМІНЮВАТИ ОСВІТУ?
Змінити контент, старі знання на нові. Варто запровадити 50% науки і 50% практики, уроки особистісного росту, уроки щастя, харизми, спадковості, успіху. Це виграшні кейси. Ввести інші пропорції у вивченні іноземних мов та всього іншого: 30% на заучування, 60% – на переказ та 10% на генерування власних думок, адже до кожної дитини потрібен особливий підхід. У світі це дорого цінується. Школи повинні виглядати сучасно, яскраво, щоб мотивація до навчання зросла".

Ми з дружиною займались із донькою перед школою, у нас добре виходило. І нам запропонувати створити власну школу. Ми за те, щоб створити не дорогу, проте ефективну освіту.

Є головні тези, якими я керуюсь:

• Освіта створює певний образ майбутнього у нашій свідомості
• Ми освоюємо, вивчаємо інструменти, ментальні, соціальні, емоційні, які допоможуть нам стати щасливими у цьому уявному майбутньому.

Система освіти – це як чорний ящик, в який входить дитина, потім виходить із неї і виявляється зовсім неготовою до життя. І тоді систему намагаються перелаштувати.

Про школу
У нашій школі є 5 ступенів. Проходить три роки і приходять абсолютно інші діти. Тому потрібно швидко перелаштовуватись. У нас змодельована модель освіти, схожа на модель зарубіжних шкіл, у якій до шостого класу молодша школа, потім старша, коледж та вища освіта. Ми змінили навчальний рік. Замість четвертей ми розділили усе на три триместри та відмінили будь-яку систему оцінювання.

Адже будь-яка система включає у себе 4 системи оцінки:

1. Об'єктивна (за кількістю вивченого),
2. Відносно інших дітей (порівнюючи якість вивченого у різних дітей),
3. Компенсувальна оцінка (ставлячи кращу оцінку тому, хто тільки почав навчатись),
4. Сигналізувальна оцінка (двійка за порушення).

Оцінки зрозуміти неможливо, тому ми ввели систему оцінювання по рівнях:

• Рівень D (усе, що просто треба зазубрити, аксіоми, факти);
• Рівень C (як правильно скласти речення, використовуючи потрібні компоненти – ти виконуєш завдання);
• Рівень B (складання речень англійською для опису якогось явища, використання алгоритмів, задач завдяки формулам);
• Рівень A (творче мислення).

Отже, рівні C і D можна перевірити за допомогою тестів, а от A і B – ні. Ці вищі рівні можна перевірити лише завдяки співбесідам, розмовам та відкритим питанням.

Про залучення батьків
На початку кожного триместру підписується тристоронній контракт, за участю батьків, дитини та тьютора учня від імені школи. У ньому зазначаються ті предмети та мета їх вивчення.

У нас є електронні щоденники, де кожен учень отримує індивідуальне завдання, виходячи з власного рівня. Усі дані зберігаються у базі, тож учень може бачити, що він складав, а що протягом року-двох залишається невиконаним.
Наша школа сімейного типу трансформувалась у школу тьюторського супроводження. У кожної дитини є власний індивідуальний тьютор. Це не окрема людина, це один із викладачів. Усі вони допомагають дітям вибудовувати систему навчальних досягнень, ціль кожного учня.
У нашому 5-6 класі є курс Science. Є спеціально розроблені підручники, за якими навчаються діти та на практиці освоюють здобуті знання. Наприклад, вони виготовляють макети клітин із пластиліну, цукерок, тіста, тканини, пробок, кукурудзяних паличок. Діти створюють ці клітини із предметів і можуть розповісти, де міститься той чи інший елемент.
Адже серйозне навчання – це не завжди нудне навчання. Наша справа полягає у тому, щоб зробити процес продуктивним. Ми ліцензована школа, надаємо атестат державного зразка, проте навчання у нас експериментальне".