Окрім того, що я вчитель фізкультури, викладаю також інформатику. Я помітив, що комп'ютери цікавлять дітей більше, ніж спорт, тому я вирішив поєднати ці дві дисципліни за допомогою 3D-моделювання. За кордоном та у приватних школах це популярна практика, а наші школярі взагалі про це не чули. Дітям треба давати максимальні можливості пробувати різні речі, щоб вони розуміли, чим їм подобається займатись, а чим ні. Так і з'явилась ідея проєкту "Рухаємось в 3D".Спитаєте як поєднувати фізкультуру і 3D? Дуже просто: можна друкувати спортивні медалі чи кубки або ж тримачі для м'ячів, також в нас є ідея спільно із вчителями трудового навчання зробити настільний футбол для учнів чи хокей.

Під час краудфандингової кампанії нас дуже сильно підтримував вчительський колектив, батьки, друзі — все моє найближче оточення. Я запустив акцію "Скинь десятку — підтримай проєкт", і розсилав її всім своїм фейсбучним френдам, у різні локальні спільноти, представникам влади і бізнесу, але найбільше доброчинців було саме серед моїх знайомих. Хоча нам дуже допоміг один анонімний внесок у розмірі 5000 гривень, ми досі не знаємо хто це, але дуже йому чи їй вдячні за підтримку. Також ми долучились до челенджу #стою_за_освіту, передали його блогерці та ведучій Юлії Янчар, від якої прийшло декілька доброчинців, і навіть один відомий український каратист Станіслав Горуна, який також підтримав челендж і наш проєкт. Це підвищило впізнаваність та імідж нашого проєкту.

Був момент спаду: здавалося, що ми вже не назбираємо потрібної суми і проєкт закриється, але команда GoFundEd дуже підтримала і надихнула не опускати рук. Ми разом придумували, як ще можна залучити доброчинців, і тоді у мене відкрилося друге дихання. Найважчим, звісно, було донести до людей цінність ідеї та переконати їх в тому, що проєкт дійсно потрібен учням. На початку був скептицизм, зокрема тому, що люди не до зовсім розуміли функціонал і переваги самого 3D-принтера. До того ж я відносно нещодавно працюю в школі і мене ще не дуже добре знають. Окрім цього, частина краудфандингової кампанії припала на зимові свята, ще й локдаун дав своє, тому і був спад, але потім ми швидко надолужили і зібрали потрібну суму.

Зараз діти дуже задоволені, кожного уроку пробують моделювати щось нове. До речі, нещодавно спільно з учнями надрукували брелок із назвою нашого ліцею, а потім я розіграв його серед усіх. Учням подобається, відзначають, що уроки стали значно цікавіші.

У нашій школі був невеличкий майданчик, таке собі живе подвір'я, де діти бігали, грали в ігри, але практично не було спортивного обладнання. У мене виникла ідея перетворити його на такий собі острівець здоров'я, де можуть займатись учні і старшої, і молодшої школи, і кожен охочий мешканець нашого села.

Як тільки наш проєкт стартував на платформі, я відразу опублікувала його на своїй сторінці у Фейсбуці, аби якомога більше людей дізналося про ідею. Далі я сконцентрувалась на тематичних групах нашої громади, і ось в одній із неформальних спільнот адміністратором був мій колишній учень, який залишив коментар із закликом підтримувати проєкт. Цей допис зібрав велику кількість вподобань. Я користувалася рекомендаціями команди GoF і постійно у своїх повідомленнях та дописах писала не "дайте грошей", а "підтримайте наш проєкт" та пояснювала, як зміни вплинуть на школу та громаду. І, як показують результати, це допомогло!

Після інформаційної роботи, я почала працювати через особисті контакти. Спершу обдзвонила всіх своїх друзів та знайомих, тут також не просила грошей, а просто розповідала про те, що я пройшла відбір на проєкт Re.Active і це мій перший досвід краудфандингу, моя ідея, в яку я вірю і ось якщо вам цікаво, то можете підтримати, і після цього почали з'являтись перші доброчинці. До речі, значну частину суми на платформі закрили мої друзі і колеги — все найближче оточення зібрали гроші і одним платежем відправили.

У своїх комунікаціях я акцентувала увагу на тому, що ініціатива є сталою, адже ви ходили до цієї школи, тепер ходять ваші діти і ходитимуть онуки. Окрім цього, в нас маленьке село і тут школа є центром громади. Сюди приходять просто погуляти навіть після уроків і не лише школярі, тому хотілось, аби тут було щось корисне для всіх. У коментарях під одним із дописом активна мешканка громади запитала: "А чому б вам не звернутися до сільської ради? Бо ідея цікава і має жити!" І тоді я зрозуміла, що треба особисто телефонувати та пішла на зустріч із сільським головою, він ознайомився з проєктом, ми поспілкувались і в цей самий день домовились про повноцінне фінансування нашої ідеї. А на ту частину суми, яка була від доброчинців на платформі ми закупили додатковий спортивний інвентар.

Частину краудфандингової кампанії я була в лікарні, і навіть опис проєкту формувала з телефону, тому дуже вдячна команді GoF за те, що мене зрозуміли та підтримали. Але здаватись я точно не хотіла! Це перший досвід і такий цінний. Перший крок — це початок великого шляху. Після проєкту і вчителі, і діти зрозуміли, що школа змінюється і всі вже з нетерпінням очікують, коли буде тепло і всі зможуть вийти на майданчик.

Минулого року під час підготовки до педагогічної ради я разом із педагогинею-організаторкою натрапили на питання лідерства та роботи в команді і ми дуже зацікавились питанням командотворення. Тоді вирішили провести у школі "День здоров'я", де ми застосовували елементи тімбілдінгу. Учням дуже сподобалось: долучались усі, навіть школярі підготовчої фізичної групи, які не часто приходять на такі активності. Цього року через пандемію ми не змогли провести цей захід, але виникла ідея повноцінно впроваджувати тімбілдінг на уроках. Це розкриває кожну дитину. Буває так, що капітанами команди стають ті, хто, як правило, вправний у тому чи іншому виді спорту, а от коли з`являються елементи тімбілдінгу, то тут окрім спортивної сили, треба проявляти ще й ерудицію, це важливо, особливо для дітей, які менш фізично підготовлені. Далі ми зрозуміли, що для цих активностей нам бракує спеціального інвентарю, тож вирішили взяти участь в проєкті Re.Active.

До формування ідеї, відео та фотоматеріалів активно долучалась педагогиня-організаторка та голова учнівського самоврядування. Після того, як проєкт стартував на платформі, команда учнівського парламенту розповсюдила інформацію по соціальних мережах, серед друзів, знайомих та батьків. Згодом ми поставили у школі скриньку збору коштів, для тих, хто не міг закинути гроші на платформу. Я зверталась до декількох великих торгових центрів у нашій громаді, але вони нам відмовили у підтримці, натомість маленькі магазини, що знаходяться в нашому селі, надали нам допомогу у вигляді товарів. Осторонь не залишилися і батьки, які теж закупили нам деякий інвентар.

Коли в рамках проєкту стартував челендж #стою_за_освіту, ми, звісно, долучилися до нього і відео дуже розійшлися по соціальних мережах. Нам одразу зателефонували з місцевого телебачення та невдовзі зняли репортаж про проєкт "Team building", і це дало серйозний поштовх до залучення доброчинців. Під час краудфандингової кампанії я зрозуміла, що не варто просити лише гроші. До підприємців чи місцевої влади я приходила із нашим проєктом, розповідала про нього та його цінність і показувала, чим кожен може допомогти. Необов'язково робити тільки грошові внески, можна і закупити чи надати якесь обладнання або ж поширити інформацію по своїх спільнотах.

В якийсь момент я вже хотіла опускати руки, бо було багато труднощів особисто в мене: і хвороба, і втрата близької людини, але якось учні і вчителі так мобілізувалися і підтримували нас, що я розуміла, здаватися — це точно не варіант. Було дуже цінно, коли практично вся громада включилася в збір коштів і кожен допомагав, як міг.

Крім знань із краудфандингу і фандрейзингу, я отримала ще й колосальний обмін досвідом, бо побачила, які ідеї були в моїх колег з інших регіонів. Уже багато чого для себе занотувала, тому у майбутньому планую подаватись на краудфандинг ще не один раз, бо мені хочеться далі розвиватися і не зупинятися.

Ідея проєкту "Fitness Game" виникла від потреби залучити всіх дітей до уроків фізкультури. Часто буває так, що учні приходять на урок, розминаються, роблять підготовчі вправи і все заняття сидять, а лише 6-7 учнів грають у волейбол чи баскетбол. Хотілося, аби всім школярам було цікаво і всі могли долучатися до фізкультури, незважаючи на рівень фізичної підготовки. Степ-платформи є доступними і можуть застосовуватись в різних варіаціях. Окрім цього, я обирала те, що сама вмію, люблю і відповідно зможу навчити дітей. До участі в проєкті я також впроваджувала фітнес-програми у ліцеї, але тоді ми використовували дерев`яні тумби, які позичали у сусідньої спортивної школи, тому вирішила, що нам потрібен власний сучасний інвентар. Також як альтернативне заняття для учнів молодших класів я впроваджувала йогу, проте ми займались на стареньких пазлах, а потрібні спеціальні килимки.

Спочатку в мене було дуже багато ентузіазму, але, як виявилось, мені дуже складно викладати свої думки на папір і, тим більше формувати опис проєкту. Тому тут я дуже вдячна команді GoF, яка підтримала в цьому нелегкому процесі. У якийсь момент я вже хотіла завершити роботу, але після чергового зідзвону сказала собі: "Ну, як це я не зможу назбирати необхідну суму?" І тоді активізувала своє оточення, школу, батьків і ми успішно завершили кампанію.

Ми також активно долучалися до челенджу #стою_за_освіту, і дітям дуже сподобалось — це тепер їхня улюблена вправа. Зараз всі заняття розпочинаємо саме із планки і сформували нову традицію змагань в класах на витривалість у планці. Після челенджу декілька регіональних медіа сконтактували зі мною і зробили матеріал про проєкт. Це дуже підтримало нас емоційно й надихнуло розповідати про проєкт друзям, знайомим, громаді.

Я відстежувала кожного нового доброчинця і всіх знала на ім'я, кожен внесок спонукав мене до дій. Проєкт навчив мене ставити мету і прозоро про неї розповідати, не збирати просто на інвентар, а доносити цінність своєї ідеї. Тут ти не боїшся нічого і не збираєш на "постійні штори". Після Re.Active мені здається, що недосяжних цілей не буває.

Наша школа є членами CSP-команди — це команди, які створюються за концепцією підходу "Громада+Спорт+Школа+Поліція". І в рамках цієї програми ми проводили спортивні турніри для учнів соціально незахищених категорій. Проте в якийсь момент ми відчули брак інвентарю й, окрім цього, дітям хотілося займатися новими, цікавими та доступними видами спорту. Тож учнівське самоврядування прийшло до мене, як до педагогині-організаторки і запропонували податися на якийсь проєкт, аби залучити новий інвентар, а я у свою чергу звернулась до вчителя фізкультури Романа Косінського і ми всі разом почали шукати інструменти для реалізації нашої задумки — так і знайшли краудфандингову платформу і проєкт Re.Active.

Коли проєкт тільки стартував ми відразу почали залучати найближче оточення: це наші батьки та вчителі, тоді було дуже багато внесків на невеликі суми. Долучалися фінансово і самі школярі, бо в цей час якраз був період різдвяних свят і кошти, які учні заробили, колядуючи, вони донейтили на проєкт. Пізніше діти з власної ініціативи звернулися за підтримкою до заступника міського голови, тоді він виступив на сесії міської ради і вже після цього відгукнулося досить багато підприємців. У всіх своїх комунікаціях ми використовували лозунг "Здійснимо дитячу мрію разом" і він дуже спрацював, адже у багатьох доброчинців є діти, які навчаються в нашій школі або вони самі були дітьми і в них точно була шкільна мрія, яку тепер мали нагоду здійснити.

Від учнів йшли постійні ідеї про те, як краще розповісти про проєкт, де і як поширити інформацію. Після челенджу #стою_за_освіту, яким вони зарядились, ми знімали ще багато роликів, вчителі навіть жартували, що на якийсь час школа перетворилась на кіностудію. Ми з Романом лише радили та направляли школярів, а все інше вони робили самостійно. Вони відчували свою безпосередню участь у проєкті.

Ми постійно розповідали про перебіг кампанії на своїх сторінках у Фейсбуці, такі звіти робили щонайменше раз на тиждень. Нас навіть підтримували колеги з інших шкіл. Проєкт Re.Active ще більше нас всіх згуртував, адже відбулася неймовірно потужна комунікація між учнями, вчителями, батьками і громадою. Ми відкрили нові сторони кожного і кожної з нас, тож в такому тандемі готові до нових освітніх змін.