Інструменти академічної автономії закладу освіти

Вікторія Стойкова, заступниця директора з науково-педагогічної роботи, доцентка кафедри педагогіки, психології та менеджменту освіти Миколаївського ОІППО кандидатка педагогічних наук

Вступ

Автономія є важливою для людини, оскільки вона дозволяє їй бути самостійним і незалежним моральним суб’єктом, який керується власним розумом і совістю.

Автономія є вродженою потребою особистості та внутрішньою мотивацією для дій і вчинків, сприяючи психологічному благополуччю людини та надаючи можливість самостійно контролювати своє життя: освіту, розвиток, стосунки, здоров’я, кар’єру тощо.

Академічна автономія – право закладу приймати рішення та його здатність нести відповідальність, щодо власної освітньої та інноваційної діяльності (Закон України «Про освіту»). 

Академічна автономія – це стратегічний інструмент для модернізації освітнього процесу, який дозволяє закладам освіти ефективніше відповідати на сучасні виклики. Вона надає можливість не тільки самостійно визначати навчальний контент, організаційні форми та систему оцінювання, але й створювати гнучке та інноваційне освітнє середовище. Однак, поряд із можливостями автономія несе значну відповідальність за прийняті рішення. У цій статті розглянемо конкретні інструменти, які допоможуть ефективно використовувати автономію у закладі освіти.

1. Проєктний (феноменологічний) підхід

Освітня програма закладу освіти може містити проєктний або феноменологічний складник. Враховуючи, що феномен – це явище реального середовища, учні залучаються до процесу його дослідження, де засобами дослідження виступають  метапредметні інструменти та можливості різних навчальних дисциплін. За такого навчання діти вчаться вирішувати проблеми повсякденного життя. Намагаючись вирішити актуальну проблему або, задовольняючи певну потребу, учні аналізують життєві ситуації, наявні ресурси, визначають цілі, шляхи їх досягнення,  відкривають для себе необхідні знання, формують навички, долають утруднення, усвідомлюють ступінь задоволеності результатом. 

Для впровадження проєктного (феноменологічного) підходу колективу педагогів варто діяти за таким алгоритмом:

• дібрати перелік феноменів для дослідження (оптимальним вважається два – чотири феномени на семестр);
• зрозуміти, який зміст навчальних предметів стане фундаментом для дослідження, які метапредметні й предметні інструменти можуть бути застосовані в процесі, що стане результатом і  продуктом дослідження; 
• визначити оптимальний навчальний час для кожного предмета;
• здійснити проєктування навчального плану;
• поміркувати над логістикою освітнього процесу (доцільним вважається виділення одного навчального проєктного дня);
• змоделювати систему оцінювання; 
• обґрунтувати в освітній програмі ідеї організації проєктного (феноменологічного) підходу та оцінювання процесу й результату діяльності учнів;
• провести інформаційну кампанію для учнів і батьків.

2. Використання ментальної карти “8 глибинних (імерсивних) запитань”

Ця техніка допомагає закладу освіти усвідомити потреби щодо упровадження (розширення) автономії, зокрема  пов’язані з упровадженням проєктного (феноменологічного) підходу:

• Що? – Що таке  академічна автономія? Бажано вивчити різні погляди та ідеї.
• Для чого? – З якою метою впроваджують академічну автономію автономії? Яке її призначення?
• З чого складається? – Які складові й компоненти лежать в основі академічної автономії?
• Яке? – Яку автономію прагнете впровадити – повну чи часткову?
• Як? – Якими методами досягти автономії?
• Коли? – В які терміни запровадити зміни?
• Хто? – Хто впроваджуватиме зміни? Хто допомагатиме?

Що, якщо? – Які можливі переваги отримає заклад освіти упроваджуючи автономію? Які наслідки можливі, якщо автономію не впроваджувати чи не розширювати?

3. Визначення очікуваних результатів за допомогою зворотного дизайну

Усвідомивши потребу щодо впровадження (розширення) автономії, доцільно розпочати з визначення очікуваних результатів. На цьому етапі допоможе технологія зворотного дизайну:

• Яких змін ми очікуємо від автономії?
• Як ми зрозуміємо, що все вийшло?
• Які дії та кроки потрібно здійснити? Чому потрібно навчитися?

4. Використання бізнес-моделі Canvas

Business Model Canvas (полотно бізнес моделі) – це інструмент стратегічного планування, який допомагає проаналізувати існуючу модель функціонування певної системи та віднайти можливості для її зростання. 

Бізнес-модель Canvas складається з блоків, кожний з яких описує свою частину моделі функціонування організації компанії, допомагає структурувати процес, визначити ключові ресурси, ціннісні пропозиції, залучити стратегічних партнерів, а також спрогнозувати джерела фінансування. 

Модель доцільно використовувати для проєктування системи оцінювання в проєктному (феноменологічному) підході. Зокрема, пошук відповідей на питання: 

• Що стане об’єктом оцінювання? 
• Які політики, правила та процедури оцінювання будемо використовувати?
• Які критерії та інструменти оцінювання потрібно розробити?
• Хто увійде в команду розробників, партнерів? 
• Які ресурси потрібні? Скільки часу знадобиться?
• Які можливості перед нами відкриваються? Які виклики можуть супроводжувати процес?
• Із чого розпочнемо?

5. Використання техніки GROW для постановки цілей та стратегічного планування

GROW (Goal – мета, Reality – реальність, Options – можливості, Way forward – шлях уперед) – це ефективна модель для визначення вектору розвитку закладу. Зберіться командою і дайте розширені відповіді на запитання, наведені нижче.

• Мета (Goal): Який результат ми хочемо отримати від автономії?
• Реальність (Reality): Яким є поточний стан автономії?
• Можливості (Options): Які варіанти розвитку існують?
• Шлях уперед (Way forward): Які конкретні дії необхідно зробити?

Підсумки

Академічна автономія – це не лише можливість для закладів освіти розширювати свої повноваження, але й велика відповідальність перед учнями, педагогами та суспільством. Використання стратегічних інструментів, таких як модель GROW, ментальні карти, зворотний дизайн та бізнес-модель Canvas, допомагає зробити управління освітнім процесом більш ефективним, спрямованим на якісні результати та сталий розвиток. Запровадження цих методів дозволить закладам освіти не лише адаптуватися до змін, а й активно їх формувати.

Реалізовано за підтримки