Про.Відновлення: рекомендації та алгоритми дій задля відновлення освіти після деокупації

Війна руйнує освітню інфраструктуру. За даними Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій, станом на 21 травня 2023 року 1837 ЗЗСО було пошкоджено внаслідок обстрілів та бомбардувань, у тому числі 172 заклади повністю зруйновано. Перехід на онлайн-навчання в регіонах, що потерпають від інтенсивних ракетних обстрілів або перебувають близько до зони ведення активних бойових дій, може додатково ускладнюватися перебоями в інтернет-зв’язку, відсутністю інших необхідних засобів навчання.

Забезпечення належного функціонування системи освіти в умовах воєнного стану, подолання освітніх розривів і втрат, належне реагування на інші породжені війною виклики є обов’язками держави, її органів та інститутів. Важливими чинниками ефективного управління освітою під час війни є доступ до повної та достовірної інформації про актуальний стан ЗЗСО, їхні проблеми, запити й потреби, а також наявність ресурсів, необхідних для повноцінного забезпечення освітнього процесу, особливості соціально-психологічного клімату в громаді й колективах та психоемоційного стану учасників освітнього процесу.

З метою виявлення потреб й окреслення кола проблем, з якими стикаються ЗЗСО після деокупації упродовж червня – липня 2023 року було проведено  дослідження стану й аналізу потреб закладів загальної середньої освіти після деокупації на деокупованих територіях Запорізької, Київської, Миколаївської, Сумської, Харківської, Херсонської та Чернігівської областей.

Дослідження було реалізовано в три етапи: 

• опитування серед 1526 освітян ЗЗСО з деокупованих територій; 
• 20 глибинних інтерв’ю з освітянами й представниками батьківської спільноти ЗЗСО;  
• виїзну експертну сесію, яка включала фокус-групу.  

Були досліджені такі основні аспекти відновлення освітнього процесу в ЗЗСО на деокупованих територіях: 

• досвід відновлення освітнього процесу на деокупованих територіях; 
• ознаки та інструменти досягнення повноцінного функціонування ЗЗСО; 
• можливості, обмеження і ризики впровадження різних видів автономії ЗЗСО на деокупованих територіях; 
• визначення й інструменти попередження і долання освітніх втрат; 
• різність досвіду під час окупації; 
• можливості конструювання спільного майбутнього; 
• рівень психоемоційного стану учасників освітнього процесу на деокупованих територіях та можливості його підтримки; 
• можливості створення безпечного освітнього середовища у ЗЗСО з урахуванням наступних компонентів безпеки у закладах освіти: фізичного, психологічного, інформаційного.

Ці аспекти проаналізовано з урахуванням таких критеріїв: область, кількість учнів в ЗЗСО, місце, тривалість перебування в окупації.

Досвід проживання окупації та відновлення після деокупації для різних ЗЗСО може істотно варіюватися залежно від регіону, типу населеного пункту та кількості учнів. За деякими параметрами – зокрема рівнем безпеки, ставленням до автономії та зовнішньої допомоги, стратегіями відновлення, взаєминами з органами влади й місцевими громадами – відмінності є статистично значущими. Це може означати, що віднесені до однієї моделі організації освітнього процесу за формальними ознаками (приналежність до деокупованої громади) різні ЗЗСО можуть за фактом потребувати застосування принципово відмінних підходів до відновлення.

Тож, на основі аналізу даних, отриманих в ході дослідження, зроблено висновки щодо досліджуваних питань, розроблені рекомендації для органів державної та місцевої влади (МОН України, Комітету з питань освіти і науки ВРУ, Департаментів освіти і науки обласних державних адміністрацій), а також рекомендації для керівників ЗЗСО та освітян щодо підтримки і посилення спроможностей відновлення освітнього процесу і повноцінного функціонування ЗЗСО на деокупованих територіях.

Рекомендації керівникам ЗЗСО та освітянам на деокупованих територіях 

• Здійснення загального аналізу стану закладу загальної середньої освіти: кількість учнів та їх місцезнаходження, кількість педагогічних працівників та іншого персоналу закладу, їхнє місцезнаходження та можливості виконувати професійні обов’язки, рівень пошкодження приміщення та стан матеріально-технічного забезпечення, наявність комунікацій (опалення, електроенергія, зв’язок тощо).
• Аналіз поточного стану безпекових умов регіону.
• Формування рішень щодо режиму роботи персоналу, форми навчання здобувачів освіти, етапів відновлення приміщень, обладнання (за потреби). 
• Забезпечення умов для створення безпечного освітнього середовища, як фізично, так і психологічно, а також в інформаційному просторі.
• Розвиток компетентностей педагогів, адміністрації шкіл та активних батьків з написання грантових заявок, комунікації з різними благодійними фондами і організаціями для залучення додаткового фінансування для відновлення приміщення, матеріально-технічної бази закладів освіти і побудову чи утримання укриття.
• Оцінка освітніх втрат здобувачів освіти в ЗЗСО, не тільки академічних, а й психологічних, організаційно-часових і виховних.
• Підвищення кваліфікації вчителів з урахуванням оновлених українських програм з фокусом на утвердження національної і громадянської ідентичності населення та розвитку навичок педагогів, підтримка з надання першої психологічної допомоги й підтримка психічного здоров’я учасників освітнього процесу.
• Підвищення рівня психологічної, організаційної, безпекової і юридично-правової компетентності педагогів.
• Перегляд/розробка спільної культури й правил поведінки закладу, що враховуватиме різний досвід проживання у періоді окупації задля залученням батьків та посилення командності закладу, попередження гострих конфліктів, у тому числі через різність досвідів.
• Розширення знань і розвиток відповідних компетентностей і навичок адміністрації школи й освітян щодо можливостей автономії ЗЗСО.
• Додатково: алгоритми відновлення навчального процесу в ЗЗСО, які розташовані на деокупованих територіях.

Рекомендації органам державної та місцевої влади (МОН України, Комітету з питань освіти і науки ВРУ, департаментам освіти і науки обласних державних адміністрацій) 

• Розробка чіткого алгоритму реагування і системи комунікації із ЗЗСО на тимчасово окупованих територіях, що дозволить убезпечити учасників освітнього процесу та здійснювати поточний моніторинг стану закладу освіти і його діяльності чи можливостей його відновлення. Важливою є інформаційна, юридична і технічна підтримка освітян на тимчасово окупованих територіях. 
• Налагодження на державному рівні незалежної системи юридичної консультації і правової підтримки з фахівцями, що спеціалізуються на питаннях освіти.
• Забезпечення дотримання законів інституціями всіх рівнів, у тому числі органами місцевої і державної влади.
• Забезпечення видачі заробітних плат працівникам ЗЗСО, чиї заклади наразі перебувають в окупації чи на простої. Відкрита комунікація з освітянами щодо перспектив відновлення роботи закладу освіти. 
• Перегляд і зміна системи оплати на рівні держави (наприклад, на погляд респондентів дослідження оплата має залежати не від кількості учнів, а від годин, відпрацьованих педагогом).
• Створення дієвої системи фінансового й іншого стимулювання молодих педагогів, випускників педагогічних ЗВО для працевлаштування в школі. Особливої уваги потребують деокуповані регіони й ті, які були і є наразі в окупації доволі довгий час. Оскільки що довше регіон і заклад був в окупації, то більше педагогів знадобиться скерувати на відновлення освітнього процесу за українською освітньою програмою.
• Унормування робочого тижня педагогічних працівників (36 год) з відповідною оплатою.
• Створення можливостей залучення асистента дитини чи асистента вчителя без педагогічної освіти.
• Створення системи надання житла педагогам, які працюватимуть на деокупованих територіях. Багато з місцевих учителів мають пошкоджене чи зруйноване житло. А для тих, які приїжджатимуть з інших регіонів, важливо надати умови для проживання.
• Відновлення системи обов’язкового відпрацювання трьох років випускниками педагогічних ЗВО в школах. 
• Забезпечення можливості для побудови чи ремонту укриттів, придатних для проведення навчання.
• Вибудовування чіткої і прозорої кадрової політики щодо освітян та працівників управлінь освіти, які співпрацювали з окупаційною владою. 
• Розроблення системи чи протоколу ухвалення рішень адміністрацією школи щодо педагогів, які були на окупованій території, проте лишаються без судового рішення, оскільки розслідування ще триває.
• Системна робота з підвищення престижності професії вчителя.
• Створення належних умов для покращення безпекової ситуації в тих питаннях, що залежні від державних органів влади й фінансового забезпечення.
• Моніторинг і підвищення ефективності співпраці працівників місцевих управлінь освіти із представниками ЗЗСО.
• Створення загальної платформи з грантовими можливостями для освітян та навчання освітян написанню проєктних заявок.
• Створення «гарячої лінії» юридичної допомоги для освітян.
• Забезпечення і створення можливостей для очного обміну досвідом освітян з регіонів, що пережили окупацію чи інтенсивні бойові дії, та з відносно безпечних регіонів. 
• Створення можливостей для обміну досвідом освітян, які вже проходять чи успішно пройшли етапи відновлення освітнього процесу після деокупації, і тими, хто тільки готується до цього процесу.

Цей матеріал створено ГО “Центр інноваційної освіти “Про.Світ” за підтримки ІСАР Єднання у межах проєкту «Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства», що реалізується ІСАР Єднання у консорціумі з Українським незалежним центром політичних досліджень (УНЦПД) та Центром демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку.