Як краудфандинг змінює школу: досвід авторів проєктів GoFundEd
У квітні цього року ми провели дослідження серед авторів проектів та благочинців краудфандингової платформи GoFundEd, що допомагає збирати кошти для шкільних проектів.
Як краудфандинг опосередковано впливає на відносини у школі, і зокрема, на формування довіри - знайомтесь у статті.
Як краудфандинг опосередковано впливає на відносини у школі, і зокрема, на формування довіри - знайомтесь у статті.
Катерина Сінкіна, вчителька англійської мови, вже давно думала про більше використання технологій на уроках та вивчення різних тем англійською. Поштовхом до конкретних кроків став курс "Дизайн-мислення для інновацій" від Школи бізнесу Дарден у США, проходження якого було однією з умов конкурсу "Я – інноватор!" від освітньої організації "Фонд Випускників України".
Так з'явився проект STEM клас - простір для креативу, спрямований перетворити кабінет англійської мови у комфортний простір для креативу та відкриттів. Для Катерини кампанія на платформі стала одним із перших досвідів фандрейзингу. Метою було зібрати 70 000 грн; вдалося зібрати 50% від запланованої суми. Разом з учнями вони знімали короткі відео про проект та успіхи збору коштів, пояснювали, чому вирішили робити проект і як це змінить досвід учнів.
Найскладнішим в ході кампанії стало те, що не завжди якісь рішення працювали, сума фіксувалася на певному рівні і не змінювалася кілька днів. Тоді доводилося шукати нові рішення.
Сьогодні учнів соснівської школи Львівської області вже отримали заплановані матеріали та техніку і беруть участь в уроках у новому форматі, досліджуючи як працюють вулкани, як функціонують клітини та інше іноземною мовою.
Так з'явився проект STEM клас - простір для креативу, спрямований перетворити кабінет англійської мови у комфортний простір для креативу та відкриттів. Для Катерини кампанія на платформі стала одним із перших досвідів фандрейзингу. Метою було зібрати 70 000 грн; вдалося зібрати 50% від запланованої суми. Разом з учнями вони знімали короткі відео про проект та успіхи збору коштів, пояснювали, чому вирішили робити проект і як це змінить досвід учнів.
Найскладнішим в ході кампанії стало те, що не завжди якісь рішення працювали, сума фіксувалася на певному рівні і не змінювалася кілька днів. Тоді доводилося шукати нові рішення.
Сьогодні учнів соснівської школи Львівської області вже отримали заплановані матеріали та техніку і беруть участь в уроках у новому форматі, досліджуючи як працюють вулкани, як функціонують клітини та інше іноземною мовою.
Проект Катерини - це один із 102 проектів, які разом були профінансовані на суму понад 3 млн грн за три роки роботи GoFundEd. Серед цих проектів 30% стосуються точних наук (STEM); 15% – покращення інфраструктури та комунікацій у школах; 15% – мистецтва та медіа. 62% проектів повністю профінансовані, 14% – залучили більше, ніж половину необхідної суми, і 22% – непрофінансовані. Більшість проектів мали на меті залучити суму від 10 000 грн до 70 000 грн. Близько половини проектів надійшли з маленьких міст чи сіл з менш, ніж 10 000-ми населення.
Більшість авторів працюють у середній та старшій школі. Майже половина авторів викладають предмети точних наук та інформатику – 48,3%, наступна група – вчителі, що розвивають мовну компетенцію, – 34%, природничі науки – 16,1%, решта викладають мистецькі предмети, залучені в неформальну освіту чи навчають у початкових класах. Більшість (64%) пропрацювали у школі від 10-ти до 44-х років, 24% – 5–10 років і 12% – до 5 років.
Більшість авторів працюють у середній та старшій школі. Майже половина авторів викладають предмети точних наук та інформатику – 48,3%, наступна група – вчителі, що розвивають мовну компетенцію, – 34%, природничі науки – 16,1%, решта викладають мистецькі предмети, залучені в неформальну освіту чи навчають у початкових класах. Більшість (64%) пропрацювали у школі від 10-ти до 44-х років, 24% – 5–10 років і 12% – до 5 років.
Ми вирішили дізнатись, як досвід карудфандингу впливає на вчителя та школу?
Чи може він стати свого роду моделлю екологічного досвіду формування довіри між учнями, батьками, вчителями?
Школи - це великі соціальні системи. Зовнішні фактори такі як демографія, соціальні проблеми, економічний стан впливають на стан шкіл. Одночасно, внутрішня ситуація та організаційна культура значною мірою залежать саме від відносин між директором, вчителями, учнями та батьками. Ці відносини характеризуються певними зв'язками, які дослідники називають довірою відносин (relational trust) (Bryk and Schneider, 2002). Ці зв'язки приносять певне відчуття вразливості учасникам та невизначеність, адже успіх чи результати залежать від зусиль та праці усіх сторін.
Окрім цього, довіру часто розглядають у поєднанні із уважністю, яка передбачає включеність та участь в усіх процесах, які відбуваються в організації. У випадку шкіл уважність сприяє кращому прийнятті рішень, більшій співпраці та порозумінню серед усіх учасників шкільного життя. Вона також включає здатність говорити про помилки та приймати помилки, проявляти наполегливість та рішучість у непростих ситуаціях. Довіра є передумовою для уважності; уважність посилює довіру. І довіра, і уважність є важливими взаємодоповнюваними компонентами, які формують організаційну культуру у школі. Cеред елементів довіри розрізняють доброзичливість, передбачуваність, компетентність, чесність та відкритість (Hoy та інші, 2006). Ці елементи виглядають доволі зрозумілими та простими, проте їхнє переведення у певну культуру роботи та щоденні практики передбачає напрацювання звичок і тривалої роботи.
Окрім цього, довіру часто розглядають у поєднанні із уважністю, яка передбачає включеність та участь в усіх процесах, які відбуваються в організації. У випадку шкіл уважність сприяє кращому прийнятті рішень, більшій співпраці та порозумінню серед усіх учасників шкільного життя. Вона також включає здатність говорити про помилки та приймати помилки, проявляти наполегливість та рішучість у непростих ситуаціях. Довіра є передумовою для уважності; уважність посилює довіру. І довіра, і уважність є важливими взаємодоповнюваними компонентами, які формують організаційну культуру у школі. Cеред елементів довіри розрізняють доброзичливість, передбачуваність, компетентність, чесність та відкритість (Hoy та інші, 2006). Ці елементи виглядають доволі зрозумілими та простими, проте їхнє переведення у певну культуру роботи та щоденні практики передбачає напрацювання звичок і тривалої роботи.
Довіра є передумовою для уважності; уважність посилює довіру. І довіра, і уважність є важливими взаємодоповнюваними компонентами, які формують організаційну культуру у школі
Катерина Сінкіна та інші автори проектів на платформі, стартуючи із краудфандинговою кампанією, зустрічаються із викликами довіри, адже потрібно відкритися перед учнями, колегами, батьками і залучити їх до проекту; потрібно говорити про свою ідею та її необхідність часто незнайомим людям у соцмережах чи під час заходів на підтримку проектів, інше. Потрібно почути чимало зворотного зв'язку, який може бути як позитивним, так і не дуже.
Потрібно рівно оцінювати як можливий успіх, так і поразку. Такий досвід є свого роду навчанням в дії, який допомагає вчителю здобути ряд навичок та унікальний досвід взаємодії з людьми та втілення проекту, який потенційно можна переносити на школу чи громаду. Про які саме навички ми говоримо та що самі вчителі думають про свій досвід збору коштів та його вплив персонально на вчителя, на учнів та школу?
Потрібно почути чимало зворотного зв'язку, який може бути як позитивним, так і не дуже.
У квітні цього року ми надіслали опитувальник 106 авторам, отримали 58 відповідей вчителів, чиї кампанії були успішні. Учасникам цього опитування було запропоновано оцінити себе за шкалою Лікерта, де " 1" – цілком не погоджуюся, " 2" – радше не погоджуюся, " 3" – і погоджуюсь і ні в рівній мірі, " 4" – радше погоджуюся, " 5" – цілком погоджуюся, " 0" – важко відповісти. Ми також запитали вчителів, що вони вважають найбільшими викликами у навчанні учнів, і отримали наступні відповіді: 52,5% - мотивація учнів, 15,3% - осучаснення методик, 8,5% - розвиток навичок.
Автори зазначають, що хотіли б у собі розвинути такі навички як фандрейзинг, проектний менеджмент, фінансовий менеджмент, командоутворення, комунікація. Як наслідок кампанії, 84% респондентів вважають, що учні розвинули навичку критичного мислення впродовж проєкту, 75% – вважають, що учні розвинули навичку аргументації, 83% – вважають, що учні тепер краще розуміють поняття лідерства.
Автори зазначають, що хотіли б у собі розвинути такі навички як фандрейзинг, проектний менеджмент, фінансовий менеджмент, командоутворення, комунікація. Як наслідок кампанії, 84% респондентів вважають, що учні розвинули навичку критичного мислення впродовж проєкту, 75% – вважають, що учні розвинули навичку аргументації, 83% – вважають, що учні тепер краще розуміють поняття лідерства.
It is necessary to choose a visual aid that is appropriate for the material and audience.
62% авторів зазначили, що відчули зміну у ставленні до себе колег, 5% вважають, що ставлення стало більш позитивним. 32,2% вказали, що зросла мотивація учнів до навчання. 76% – відчули, що у класі стала більш дружня атмосфера, стало більше довіри. Вчителі також зазначають, що тепер проводити уроки цікавіше, а підготовка до уроку часто включає використання технологій.
Під час кампанії 39,3% обговорювали проект із колегами кілька разів на місяць, 14,3% - 1-2 рази на тиждень, 7,1%- щоденно. 83,9% вказали соцмережі як найбільш ефективним засіб комунікації; 53,6% - друзів, родичів та знайомих. Близько 40% залучали різноманітні організації, в основному локальні ГО. У середньому один проект впливає на 135 учнів (мінімально – 5, максимально – 900, стандартне відхилення – 203 учні).
Під час кампанії 39,3% обговорювали проект із колегами кілька разів на місяць, 14,3% - 1-2 рази на тиждень, 7,1%- щоденно. 83,9% вказали соцмережі як найбільш ефективним засіб комунікації; 53,6% - друзів, родичів та знайомих. Близько 40% залучали різноманітні організації, в основному локальні ГО. У середньому один проект впливає на 135 учнів (мінімально – 5, максимально – 900, стандартне відхилення – 203 учні).
Ми також запитали доброчинців проектів, чому вони підтримують проект і чи якось взаємодіють із автором, школою після завершення кампанії. З основних мотивацій підтримувати проєкти можна помітити, що 45% підтримують проєкти, тому що мають особисту прив'язку до автора . 18% вірять в ідею проєкту, а 19% вважають свій внесок можливістю долучатись до освітніх змін.
Катерина Сінкіна зазначає, що основні результати кампанії вона бачить саме для учнів - адже покращення їхнього навчання і було основною метою усіх зусиль.
Катерина Сінкіна зазначає, що основні результати кампанії вона бачить саме для учнів - адже покращення їхнього навчання і було основною метою усіх зусиль.
Проте можна спостерігати і більшу зацікавленість колег до нового, і спроби проводити інтегровані уроки, і обмін досвідом. Окрім цього, подібні проекти стають візитівкою школи для партнерів та назовні. Карудфандинг змушує вчителя розкритися і діяти, часто дуже малими кроками і дуже непевно, але може бути перший крок до того, щоб повірити та відчути на практиці, що сил змін може критися у рішенні однієї людини. Це рішення може згодом стати досвідом для колег, учнів, батьків та директора, який формувати ту довіру та організаційну культуру, які у довгостроковій перспективі змінять школу.
Авторка статті - Юлія Бараннікова, співзасновниця Центру інноваційної освіти "Про.Світ"