Як навчаються освітяни за кордоном?
Які світові практики можуть стати корисними в Україні та чому варто їх впроваджувати. Про це та більше в матеріалі.
У вересні 2017 року середня освіта в Україні почала втілення реформи Нова Українська Школа (НУШ). Найбільше ці зміни торкнулися саме працівників освіти: вчителів і освітніх управлінців. Їхні ролі суттєво змінилися.
Учитель стає наставником, завдання якого допомогти здобути знань і навички, а також сформувати цінностей. Учителі можуть стати інноваторами й дизайнерами освітніх програм, адже отримали педагогічну автономію. Це значно більша свобода дій: учителі можуть самостійно складати програми та робити свій предмет унікальним.
Освітні управлінці отримали управлінську та фінансову автономію, і тепер мають можливість більш ефективно та прозоро використовувати кошти на благо школи, будувати мотивовану команду, яка має чіткий фокус розвитку школи.
Шкільні команди (учителі та директор) формують та реалізують стратегію розвитку школи на засадах педагогіки партнерства. Це відбувається на основі демократичних цінностей, спільно з іншими учасниками освітнього процесу (учні, батьки, громада).
Учитель стає наставником, завдання якого допомогти здобути знань і навички, а також сформувати цінностей. Учителі можуть стати інноваторами й дизайнерами освітніх програм, адже отримали педагогічну автономію. Це значно більша свобода дій: учителі можуть самостійно складати програми та робити свій предмет унікальним.
Освітні управлінці отримали управлінську та фінансову автономію, і тепер мають можливість більш ефективно та прозоро використовувати кошти на благо школи, будувати мотивовану команду, яка має чіткий фокус розвитку школи.
Шкільні команди (учителі та директор) формують та реалізують стратегію розвитку школи на засадах педагогіки партнерства. Це відбувається на основі демократичних цінностей, спільно з іншими учасниками освітнього процесу (учні, батьки, громада).
У грудні минулого року ми ініціювали опитування серед директорів державних шкіл щодо управлінської та фінансової автономій і педагогічної свободи.
578
освітян взяли участь в опитуванні.
52%
директорів не користуються управлінською автономією через брак потрібних навичок/знань.
40%
вчителів не користуються педагогічною свободою, тому що не володіють потрібними навичками.
Зважаючи на появу нових потреб та результати опитування, постає питання: хто допоможе директорам та вчителям напрацювати потрібні компетенції та знання, а також впровадити цінності рівності, гідності, партнерства у школах та якими чином?
Як ми навчаємось?
У 1996 році Морган Макколей та Центр творчого лідерства Принстонського університету розробили модель 70-20-10. Вона визначає, що:
70%
знань та навичок формується безпосередньо під час роботи, коли людина планує-діє-аналізує свої завдання.
20%
знань і навичок формуються під час взаємодії з іншими людьми в процесі роботи.
10%
знань і навичок людина отримує під час неформального навчання (тренінги, майстер-класи, дистанційне навчання тощо).
Отже, 90% знань та навичок людина отримує під час безпосередньої роботи, коли планує-реалізує-аналізує свої дії та отримує зворотній зв'язок від колег. Напрацювати ці навички планування/стратегування, регулярного аналізу та коректного зворотного зв'язку в команді швидше та ефективніше тоді, коли є людина, яка допомагає на перших етапах, поки це не стало звичкою. Такою людиною може бути ментор, чиїм методом буде менторський супровід.
10% знань та навичок ми отримуємо від різних форм тренерства. Під час цієї форми людина отримує нові знання за допомогою лекцій, практичний досвід під час практикумів, тренінгів, ігор тощо. У цьому форматі досить важко напрацювати навичку, адже це вимагає тривалої включеності та зацікавленості.
За 5 років роботи з освітянами команда Центру Інноваційної освіти "Про.Світ" теж прийшла до таких висновків прийшла . З 2014 року ми працюємо з вчителями, директорами та шкільними командами. Ми пройшли еволюційний шлях від поєднання навчання у тренінгах та менторстві (Про.Навички) до повного переходу на менторський тип навчання (Школа 3.0).
Далі розглянемо досвід навчання директорів та вчителів в Україні, Польщі та США, щоб зрозуміти, які моделі практикують і які з цього виходять результати.
10% знань та навичок ми отримуємо від різних форм тренерства. Під час цієї форми людина отримує нові знання за допомогою лекцій, практичний досвід під час практикумів, тренінгів, ігор тощо. У цьому форматі досить важко напрацювати навичку, адже це вимагає тривалої включеності та зацікавленості.
За 5 років роботи з освітянами команда Центру Інноваційної освіти "Про.Світ" теж прийшла до таких висновків прийшла . З 2014 року ми працюємо з вчителями, директорами та шкільними командами. Ми пройшли еволюційний шлях від поєднання навчання у тренінгах та менторстві (Про.Навички) до повного переходу на менторський тип навчання (Школа 3.0).
Далі розглянемо досвід навчання директорів та вчителів в Україні, Польщі та США, щоб зрозуміти, які моделі практикують і які з цього виходять результати.
Яка ситуація в Україні?
За 5 років вчителі та директори мають пройти 150 годин підвищення кваліфікації. Ринок освітніх послуг для вчителів та освітніх управлінців за останні декілька років почав формуватися і вже пропонує багато варіантів навчання у форматі тренінгів, онлайн-курсів, менторської підтримки або поєднання цих двох форм. На жаль, поки що цю цей досвід не можна зарахувати до потрібних 150 годин, адже до них зараховуються лише навчальні програми ІППО (Інститут післядипломної педагогічної освіти) та "Онлайн курс для вчителів початкової школи".
У грудні 2018 року МОН винесло на громадське обговорення Типове положення про проведення супервізії впровадження концепції "Нова українська школа". У положенні супервізія подана як формування знань та навичок безпосередньо на робочому місці та при взаємодії з іншими людьми, тож можемо це назвати менторством у тому розумінні, яке йдеться вище. Обговорення закінчилось 10 січня 2019 року, і подальших рухів в цьому напрямку поки немає. Тому навчання більшості вчителів залишається формальним.
У грудні 2018 року МОН винесло на громадське обговорення Типове положення про проведення супервізії впровадження концепції "Нова українська школа". У положенні супервізія подана як формування знань та навичок безпосередньо на робочому місці та при взаємодії з іншими людьми, тож можемо це назвати менторством у тому розумінні, яке йдеться вище. Обговорення закінчилось 10 січня 2019 року, і подальших рухів в цьому напрямку поки немає. Тому навчання більшості вчителів залишається формальним.
Яка ситуація в США?
Декілька років тому США зіткнулися з проблемою, що 70% молодих вчителів працюють у школах менше року, а потім йдуть працювати в інші професійні сфери. Дослідивши це питання, освітяни дійшли до висновку, що причини полягають у:
Для того, щоб отримати посаду директора у США, охочі мають закінчити магістерську програму "Лідерства та управління для директорів". Такий собі MBA (Master of Business Administration) для освітніх управлінців, де вони вивчають курси "управління командами", "управління фінансами", "лідерство та управління". Особливо важливим є курс "Як організувати громаду навколо освіти", адже близько 60% фінансування школи залежить від місцевої громади. Важливим елементом навчання є читання та обговорення книжок про управління. Це навчання допомагає зрозуміти, як працюють управлінські процеси в теорії. Звичайно, на практиці, можуть виникати несподівані проблеми. Власне, тому, коли директор тільки починає працювати на новій посаді, його обов'язково підтримує superintendent (у нас це керівник органу управління освітою). Вони спільно формують стратегію розвитку школи, і superintendent допомагає тримати ритм та динаміку.
- великому стресі, який відчувають молоді вчителі, які приходять у нове середовище (школу), де є свої усталені правила поведінки та взаємодії;
- відсутності психологічної та педагогічної підтримки під час входження в новий колектив та перших кроків роботи з учнями.
Для того, щоб отримати посаду директора у США, охочі мають закінчити магістерську програму "Лідерства та управління для директорів". Такий собі MBA (Master of Business Administration) для освітніх управлінців, де вони вивчають курси "управління командами", "управління фінансами", "лідерство та управління". Особливо важливим є курс "Як організувати громаду навколо освіти", адже близько 60% фінансування школи залежить від місцевої громади. Важливим елементом навчання є читання та обговорення книжок про управління. Це навчання допомагає зрозуміти, як працюють управлінські процеси в теорії. Звичайно, на практиці, можуть виникати несподівані проблеми. Власне, тому, коли директор тільки починає працювати на новій посаді, його обов'язково підтримує superintendent (у нас це керівник органу управління освітою). Вони спільно формують стратегію розвитку школи, і superintendent допомагає тримати ритм та динаміку.
Яка ситуація в Польщі?
У Польщі, як і в США, присутня підтримка молодих вчителів за допомогою менторського супроводу, що є вимогою державної освітньої політики. Зазвичай таким ментором є старший вчитель зі школи, який допомагає сформувати стратегію розвитку молодого вчителя. Також ментор мінімум раз на місяць відвідує урок та надає зворотній зв'язок. Молодий вчитель також має відвідувати уроки інших вчителів, щоб навчатися через їхній досвід.
Для вчителів із досвідом надана досить велика свобода. Немає законодавчо закріплених годин з отриманню кваліфікації, тому стимул для вчителя є заохочення директора і можливість мати вище звання у школі. У Польщі кваліфікація вчителя ділиться на 4 звання, від якого залежить заробітна плата. Зазвичай на початку навчального року вчителі спільно з директором формують свої освітні траєкторії, виділяючи для цього кошти з бюджету школи. Як мінімум, 1% із бюджету школи виділяється на підвищення кваліфікації вчителів та директора. У Польщі більшість курсів та тренінгів платні. Є невелика кількість безкоштовних ресурсів, як-от Платформа, де у вільному доступі є навчальні матеріали для вчителів. Платформа — це також простір для спілкування та обміну досвідом між вчителями з різних куточків країни. Зазвичай освітні проєкти фінансують донорські організації. Безкоштовні тренінги несуть за собою певні зобов'язання, наприклад, вчителі повинні навчити новій методиці ще 3-4 колег тощо.
Ще одним способом підвищення кваліфікації вчителів є спільноти викладачів суміжних предметів, де вони обмінюються досвідом викладання, різними цікавими методиками, про які дізналися на курсах. Також, для обміну досвідом всередині школи вчителі практикують відкриті уроки. Це роблять для того, щоб продемонструвати нові методи викладання команді вчителів, отримати зворотній зв'язок.
Щоб стати директором школи, потрібно пройти спеціальний курс з управління навчальних закладів, де вивчається робота в команді, законодавчі аспекти, фінансове управління тощо. Вигравши конкурс на посаду директора (терміном на 5 років), директор може професійно розвиватися. Він\вона може вільно обирати організації, які надають послуги підвищення кваліфікації, наприклад, Eko-Tur. Частина таких центрів також надає короткотривалу менторську підтримку. Ще одним інструментом професійного розвитку директорів є Конференція Директорів. Учасники обмінюються досвідом і відвідують велику кількість тренінгів і практикумів.
Наразі в Польщі обговорюють ідею впровадження практики ментора, який буде допомагати вчителям і директорам розвивати школи стратегічно та фокусуватиметься на їх професійній підтримці. Проте поки що не вирішено, як забезпечити фінансування для таких людей.
Для вчителів із досвідом надана досить велика свобода. Немає законодавчо закріплених годин з отриманню кваліфікації, тому стимул для вчителя є заохочення директора і можливість мати вище звання у школі. У Польщі кваліфікація вчителя ділиться на 4 звання, від якого залежить заробітна плата. Зазвичай на початку навчального року вчителі спільно з директором формують свої освітні траєкторії, виділяючи для цього кошти з бюджету школи. Як мінімум, 1% із бюджету школи виділяється на підвищення кваліфікації вчителів та директора. У Польщі більшість курсів та тренінгів платні. Є невелика кількість безкоштовних ресурсів, як-от Платформа, де у вільному доступі є навчальні матеріали для вчителів. Платформа — це також простір для спілкування та обміну досвідом між вчителями з різних куточків країни. Зазвичай освітні проєкти фінансують донорські організації. Безкоштовні тренінги несуть за собою певні зобов'язання, наприклад, вчителі повинні навчити новій методиці ще 3-4 колег тощо.
Ще одним способом підвищення кваліфікації вчителів є спільноти викладачів суміжних предметів, де вони обмінюються досвідом викладання, різними цікавими методиками, про які дізналися на курсах. Також, для обміну досвідом всередині школи вчителі практикують відкриті уроки. Це роблять для того, щоб продемонструвати нові методи викладання команді вчителів, отримати зворотній зв'язок.
Щоб стати директором школи, потрібно пройти спеціальний курс з управління навчальних закладів, де вивчається робота в команді, законодавчі аспекти, фінансове управління тощо. Вигравши конкурс на посаду директора (терміном на 5 років), директор може професійно розвиватися. Він\вона може вільно обирати організації, які надають послуги підвищення кваліфікації, наприклад, Eko-Tur. Частина таких центрів також надає короткотривалу менторську підтримку. Ще одним інструментом професійного розвитку директорів є Конференція Директорів. Учасники обмінюються досвідом і відвідують велику кількість тренінгів і практикумів.
Наразі в Польщі обговорюють ідею впровадження практики ментора, який буде допомагати вчителям і директорам розвивати школи стратегічно та фокусуватиметься на їх професійній підтримці. Проте поки що не вирішено, як забезпечити фінансування для таких людей.
Висновки
У професійному розвитку вчителів і директорів трьох країн присутні обидва елементи навчання: тренінги та менторство, але кожен із них має різні функції. Тренінги підходять для отримання нової інформації, ознайомлення з новою методикою або практикою. Щоб справді ефективно використовувати здобуті знання, перетворити їх у звичку, важливо отримувати зворотній зв'язок і підтримку більш досвідченої людини. Тому тут краще обрати менторство.
Кожен вчитель, директор, школа є різними, у кожного з них є індивідуальні потреби. Тому максимальна свобода у виборі методу підвищення кваліфікації є необхідною складовою успішного навчання та розвитку. Наразі Україна знаходиться на етапі змін в освіті учнів, що неможливо без зміни освіти вчителів. Варто відходити традиційних усталених форм навчання віддалено від школи, а більше навчатися в дії: під час формування освітніх процесів і стратегій у школі за допомогою наставника.
Щоб система підвищення кваліфікації функціонувала ефективно, важливо дати вчителям та директорам простір для вибору місця підвищення кваліфікації та його оплати у межах, виділених в бюджеті школи. Законом про освіту це передбачено, але поки механізмів, як це буде реалізовано на практиці не розроблено.
У США та Польщі є менторська підтримка молодого вчителя. Згідно з проектом закону "Про загальну середню освіту" в Україні молоді вчителі будуть проходити педагогічну інтернатуру, що дуже схоже до менторства. Вона передбачає, що молодий вчитель отримає підтримку наставника, який буде консультувати, скеровувати та опікуватися його розвитком. До того ж, наставник отримуватиме 20% доплати до своєї зарплати за таку супервізію та буде особисто зацікавлений в успіху молодого вчителя.
Польщу та США також об'єднує обов'язковий спеціальний курс для директорів і подальша підтримка директора перші місяці\рік його роботи. В Україні, завдяки відкритим конкурсам, з'явилося багато молодих директорів, які дуже потребують знань та підтримки, щоб ефективно запровадити зміни. Відповідно потрібно створити для них цю підтримку.
Кожен вчитель, директор, школа є різними, у кожного з них є індивідуальні потреби. Тому максимальна свобода у виборі методу підвищення кваліфікації є необхідною складовою успішного навчання та розвитку. Наразі Україна знаходиться на етапі змін в освіті учнів, що неможливо без зміни освіти вчителів. Варто відходити традиційних усталених форм навчання віддалено від школи, а більше навчатися в дії: під час формування освітніх процесів і стратегій у школі за допомогою наставника.
Щоб система підвищення кваліфікації функціонувала ефективно, важливо дати вчителям та директорам простір для вибору місця підвищення кваліфікації та його оплати у межах, виділених в бюджеті школи. Законом про освіту це передбачено, але поки механізмів, як це буде реалізовано на практиці не розроблено.
У США та Польщі є менторська підтримка молодого вчителя. Згідно з проектом закону "Про загальну середню освіту" в Україні молоді вчителі будуть проходити педагогічну інтернатуру, що дуже схоже до менторства. Вона передбачає, що молодий вчитель отримає підтримку наставника, який буде консультувати, скеровувати та опікуватися його розвитком. До того ж, наставник отримуватиме 20% доплати до своєї зарплати за таку супервізію та буде особисто зацікавлений в успіху молодого вчителя.
Польщу та США також об'єднує обов'язковий спеціальний курс для директорів і подальша підтримка директора перші місяці\рік його роботи. В Україні, завдяки відкритим конкурсам, з'явилося багато молодих директорів, які дуже потребують знань та підтримки, щоб ефективно запровадити зміни. Відповідно потрібно створити для них цю підтримку.
Матеріал створено завдяки досвіду Еви Брахи (Польща) та Юлі Бараннікової (St. Cloud State University, CША).
Рух змін в освіті неможливий без змін в навчанні освітян, тому ми пропонуємо брати найкращі світові освітні практики та втілювати їх в Україні!
Анна Уварова
Авторка матеріалу, програмна директорка "Про.Світ"
Марія Матяшова
Фотографиня
Навчайтеся разом із нами!
Можливості, які пропонує Про.Світ для освітян.