Фандрейзинг, дизайн мислення, проєктний менеджмент — усі ці слова ще 6 місяців тому були невідомими для учасників проєкту ConnectED. Проте за цей час вони не лише змогли опанувати нові знання, а й об`єднатися зі шкільними командами з різних куточків України та втілити свої ідеї за допомогою краудфандингу.

Учні та вчителі зверталися до підприємців, місцевої влади, презентували проєкти на локальних радіостанціях та телеканалах, і їм вдалося показати унікальність своїх ініціатив. Сьогодні ми розповідаємо, як можна творити зміни в умовах дистанційної роботи — про успішні кейси проєкту ConnectED в нашому матеріалі.

Впродовж 2 років наша школа працює у напрямку захисту навколишнього середовища, раніше ми організовували невеликі проєкти, але ніколи не співпрацювали з іншими школами та організаціями. Наша гімназія є єдиною в Україні, де вивчається корейська мова і щороку ми отримуємо фінансування у вигляді техніки від Республіки Корея та "Фонду зарубіжних корейців". Я йшла на проєкт, аби здобути новий масштабний досвід та була впевнена, що ми знайдемо підтримку.

Коли ми вже розпочали збір коштів на реалізацію ідеї, то я зрозуміла, що донаторами нашої школи будуть іноземці. У мене є широке коло знайомств із різних країн, а за кордоном практика збору коштів для шкіл через краудфандинг дуже розповсюджена.Тож я вирішила, що мої дописи про проєкт у соцмережах мають бути декількома мовами: українською, англійською та корейською. І під кожним дописом я позначала тих осіб, які відносяться до тієї чи іншої мовної групи. Першими донаторами були мої колишні колеги зі сфери юриспруденції, потім люди, яким небайдужа тема екології. Але згодом на один із дописів корейською мовою відреагував мешканець Республіки Корея, який працює диригентом. Ми з ним сконтактували та він спитав, як може долучитись до нашої кампанії, тому я переклала сторінку із нашим проєктом на платформі GoFundEd на корейську мову, аби він зміг розібратись, як задонатити нам кошти.

Після цього було ще декілька доброчинців із Кореї та Америки. По завершенню кампанії я писала дописи та позначала кожного нашого доброчинця, бо вважаю, що дякувати потрібно голосно і разом з тим популяризувати благодійність заради освітніх змін. Також я регулярно звітувала про всі наші закупки та надходження, бо хотіла, щоб всі бачили максимальну прозорість кампанії.

Три роки тому ми подали наш перший проєкт на платформу GoFundEd, ідея якого полягала у створенні спортивного майданчика. Звісно, тоді ми ще багато чого не знали і не розуміли, тому було важче, але ми успішно завершили кампанію і зараз маємо сучасний обладнаний майданчик. Тож ми вже мали напрацьований досвід, а завдяки успіху попереднього проєкту — велику підтримку серед учнів та вчителів нашого закладу. Ще важливим моментом стало те, що багато доброчинців з попереднього проєкту підтримали нас вдруге.

Я вирішила вдруге податися на проєкт GoFundEd, бо хотіла показати дітям, що зміни можуть створюватись не лише вчительськими силами, адже, як правило, ініціатива йде саме від вчителів, а учні або долучаються, або ні. І ось цього разу наші учні самостійно обрали тему та форму реалізації ідеї — нам залишалося це гарно описати і втілити, зібравши кошти. Вони самостійно знімали, монтували відео, виступали на Zoom-конференціях, активно поширювали інформацію про проєкт серед друзів, родичів і знайомих, а згодом робили огляд товарів і домовлялися про закупки. Я інколи десь щось корегувала та спрямовувала їх, але основну роботу школярі робили самі — і така ініціативність дуже тішить!

Також цього разу була краще налагоджена співпраця, зокрема, з місцевою владою, яка відразу була відкрита до діалогу та підтримала нас значною сумою. Спершу ми розраховували на підтримку локальних фермерів, але у зв'язку з тим, що Одеська область попала під посуху цього року, вони, на жаль, не змогли виділити нам коштів. Тому більшість доброчинців — це наше оточення: друзі, родичі, батьківські комітети та випускники, тому що ми регулярно поширювали інформацію про наш проєкт, звітували, дякували доброчинцям.

Після участі в попередньому проєкті у нас залишився теплий контакт керівниці інтернет-видання "Общественный Прибой", яка також оперативно опублікувала матеріал про наш проєкт. Учні щиро прагнули, аби їхня ідея втілилася в життя. Усі вони дуже талановиті: хтось малює на графічному планшеті, хтось випікає та в`яже, а хтось варить мило і майструє — і кожен хоче ділитись своїми навичками. Важливо те, що саме школярі зможуть навчати не тільки своїх однокласників, а й дорослих. Бо ми звикли, що, якщо я старший, значить я точно знаю більше. А тут дитина з 9 чи 10 класу зможе дати майстер-клас, поділиться своїм досвідом і порадами — це безцінно.

Ми вже відзняли перше відео, але через те, що зараз навчаємось дистанційно, то ще не можемо його змонтувати. Також ми вже сформували сценарії і прев'ю до 6 майбутніх серій, тому чекаємо послаблення карантину і будемо знімати. А ще приємним бонусом є те, що нам вже надійшло фінансове замовлення пофотографувати дітей на реєстрацію для зовнішнього незалежного оцінювання. Тож наш проєкт з часом може перерости в соціальне підприємництво, прибуток з якого буде йти на підтримку школи.

Спочатку наша ідея полягала в тому, що ми хотіли подорожувати між містами, вивчати історію один одного, а потім приїжджати до себе в громаду та розповідати про це. Проте у зв'язку з пандемією до кінця навчального року це реалізувати було б неможливо, тож після брейншторму вийшли на ідею безпечного туризму. У рамках проєкту кожен навчальний заклад створює постер про своє місто та інформацію про цікаві місця у ньому. На постерах розміщені QR-коди, перейшовши за якими кожен охочий може прослухати відео та прочитати матеріал із цікавими фактами про той чи інший об`єкт. Самі постери можуть "подорожувати" між містами. Таким чином будуть створені безпечні та інтерактивні екскурсії.

Після того, як проєкт стартував на платформі, ми почали поширювати інформацію про нього у шкільних та батьківських групах, але потім зрозуміли, що цього недостатньо, тому розпочали залучати ЗМІ. Нашим проєктом дуже швидко зацікавились три телеканали: телеканал "Місто", "Суспільне Поділля" та "ТВ7+". На Суспільному ми були учасниками цілого ефіру, де презентували наш проєкт та закликали усіх долучитися до кампанії, і до речі, після цього отримали чимало внесків від доброчинців. Пізніше телебачення приїжджало до нашої школи, де ми навіть провели цілу фотовиставку про визначні історичні місця Хмельницького.

Величезну підтримку нам надала також місцева влада, а саме центри управління культури туризму і краєзнавства. Окрім цього, наша команда регулярно писала листи до різноманітних організацій, фондів та діаспор, від них ми теж отримували внески. Але найбільше ми завдячуємо підприємцям і нашим батькам, бо гімназійна громада дуже активно підтримувала ідею, навіть на платформі можна побачити скільки є внесків від окремих класів та батьківських комітетів. Учні ходили по класах та розповідали про наш проєкт, роздавали усім QR-коди, за якими можна було перейти на сторінку і відправити внесок. Також вчителі показували відео про наш проєкт на класних годинах для школярів, ми навіть присвятили проєкту інформаційний тиждень у школі.

Разом з командами-партнерами ми зідзвонювались кожного дня, ділилися враженнями та успіхами, координували роботу та домовлялися, хто і яку інформацію поширює на своїх сторінках — це теж нам дуже допомогло. Ми здружились між собою, тепер вітаємо один одного зі святами, радіємо перемогам колег і мріємо про те, що обов'язково зустрінемося і зможемо реалізувати проєкт наживо.

Відбувся величезний обмін досвідом між школами, ми змогли побачити, який широкий спектр діяльності є в наших колег, це нам дало поштовх до нових форм реалізації проєкту. Наприклад, гуртківці із Берегове хочуть розмістити інформаційний матеріал на інтерактивній мапі свого міста, а у нас вже був досвід створення такої карти, тож ми радо поділимось своїми знаннями. Ми, у свою чергу, після відкриття туристичного сезону плануємо проводити театралізовані екскурсії, цю ідею перейняли у наших колег із Сум. Ми також поділились один з одним екскурсійними матеріалами для своїх гуртків.

Під час роботи над проєктом ми навчилися формувати ідею та прописувати бюджет проєкту, ефективно комунікувати та співпрацювати з людьми, яких ти ніколи не бачив наживо. Діти та вчителі з різних шкіл познайомилися між собою і зрозуміли, що між нами, попри умови дистанційної освіти,немає кордонів. І за цей час з однієї ідеї народилося ще декілька напрямків подальшої реалізації проєкту.

Ми побачили, яким чином ми можемо далі рухатись і як, користуючись досвідом один одного, не тільки реалізувати проєкт "Точку на карті, що оживає", а й інші туристичні ідеї. Зараз ми працюємо над збором інформації для постерів та над збором фотографій. Коли стане тепліше, то розпочнемо зйомку відеороликів. Після цього проведемо масштабну акцію спершу в Сумах, Берегове та Хмельницькому. Також ми плануємо проводити екскурсії з використанням банерів та хочемо збільшити екскурсійні групи та кількість маршрутів.