Компенсація за невикористану частину відпустки в умовах воєнного стану

З початком війни, у березні 2022 року було прийнято Закон України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану”, і у статті 12 визначено порядок надання та оплати відпусток під час війни.

Законні обмеження прав громадян щодо відпусток під час війни

Статтею 12 Закону України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану” введено обмеження тривалості відпусток у 24 календарні дні. Рішення про обмеження відпустки чи надання відпустки повної тривалості приймає роботодавець.

Якщо тривалість щорічної основної відпустки працівника становить більше 24 календарних днів, надання невикористаних у період дії воєнного стану днів такої відпустки переноситься на період після припинення або скасування воєнного стану.

У період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні невикористаних днів щорічної відпустки та у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.

У яких випадках виплачується компенсація за невикористану відпустку

У статті 24 Закону України “Про відпустки” зазначається, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину – особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше ніж 24 календарних дні.

У статті 12 Закону України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану” також зазначено, що у разі звільнення працівника у період дії воєнного стану йому виплачується грошова компенсація.

Також за бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією.

Водночас компенсація за інші види відпусток (навчальні, творчі, чорнобильські відпустки, відпустки для підготовки й участі у змаганнях тощо) не здійснюється.

Особливості виплати компенсації за невикористану частину відпустки

У статті 24 Закону України “Про відпустки” визначено, що у разі звільнення керівних, педагогічних, наукових, науково-педагогічних працівників, спеціалістів навчальних закладів, які до звільнення пропрацювали не менш як 10 місяців, грошова компенсація виплачується за невикористані ними дні щорічних відпусток з розрахунку повної їх тривалості.

У листі Міністерства праці та соціальної політики України від 24.06.2011 № 208/13/116-11 “Щодо грошової компенсації працівникам за невикористані дні щорічної та додаткової відпусток” зазначається, що загального нормативно-правового акту, який би визначав порядок розрахунку кількості днів щорічної відпустки, немає.

Тому кількість днів щорічної відпустки, за які необхідно виплатити компенсацію працівникові, має розраховуватися виходячи з фактичної належної йому тривалості щорічної відпустки, яка визначається пропорційно відпрацьованому ним часу. Для підрахунку днів щорічної відпустки пропорційно відпрацьованому часу доцільно скористатися механізмом нарахування оплати за дні відпустки, який закладений у постанові Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 “Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати”. Тобто розрахунок днів відпустки потрібно робити відповідно до календарних днів робочого року, в якому працював працівник. По кожному виду відпусток, які підлягають компенсації при звільненні, розрахунок невикористаних днів проводиться окремо.