Ліквідація закладів освіти
У статті 32 Закону України “Про місцеве самоврядування” зазначається, що мережа закладів загальної середньої освіти формується з урахуванням соціально-економічної та демографічної ситуації, а також відповідно до культурно-освітніх та інших потреб територіальної громади та /або суспільства.
У статті 32 Закону України “Про повну загальну середню освіту” зазначається про те, що рішення про утворення, реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) закладу загальної середньої освіти приймає засновник (засновники). У разі реорганізації чи ліквідації закладу загальної середньої освіти засновник зобов’язаний забезпечити учнів можливістю продовжити здобуття загальної середньої освіти на відповідному рівні освіти.
У 2020 році в Україні відбулася реформа місцевого самоврядування, і створені громади отримали у власність заклади освіти, тобто стали їхніми засновниками. Фінансування закладів освіти є однією з об’ємних частин бюджету громад.
Заклади загальної середньої освіти фінансуються за рахунок освітньої субвенції, яка спрямовується на фінансування заробітних плат педагогів, а заробітна плата технічного персоналу та матеріально-технічне забезпечення лягають на плечі громад.
Розрахунок освітньої субвенції здійснюється за формулою на підставі кількості учнів та студентів, які здобувають повну загальну середню освіту в закладах освіти, розрахункової наповнюваності класів, навчальних планів тощо, не враховуючи фактичну кількість ставок педагогічних працівників.
Тому громади оптимізують заклади освіти, утворюють опорні заклади та їхні філії, а також ліквідують їх. Зазвичай відбувається ліквідація малокомплектних закладів.
Дотримання прав учасників освітнього процесу під час ліквідації закладу загальної середньої освіти
У разі реорганізації чи ліквідації закладу загальної середньої освіти засновник зобов’язаний забезпечити учнів можливістю продовжити здобуття загальної середньої освіти на відповідному рівні освіти, про це зазначається у статті 32 Закону України “Про місцеве самоврядування”.
Тобто засновник має запропонувати учням та батькам здобуття середньої освіти в іншому закладі освіти, забезпечити усі умови доїзду шкільним автобусом, створити відповідні умови для навчання, запропонувати роботу педагогам.
Зазвичай у невеликих громадах створюють опорний заклад освіти в одному місті чи селищі (про створення опорного закладу читайте в окремому розділі Довідника) та філії цього закладу в невеликих селах (про створення філій закладу освіти читайте в окремому розділі Довідника), а частину ліквідують.
Водночас така реорганізація та ліквідація викликає великий спротив батьків та педагогів.
Тому освітній омбудсмен у своїй статті “Реорганізація освітньої мережі в умовах воєнного стану” зазначає, що під час реорганізації та ліквідації закладів освіти варто здійснити аналіз поточного стану та перспектив розвитку освітньої мережі, зокрема щодо демографічної ситуації та прогнозу, спроможності, фактичної та прогнозованої наповнюваності освітньої мережі. Під час реформування мережі необхідно здійснити всі необхідні дії для дотримання прав учасників освітнього процесу. Особливу увагу освітній омбудсмен радить приділити комунікації з громадою стосовно планів реорганізації освітньої мережі: проводити громадські обговорення, зустрічатися з педагогами та батьками і переконувати у необхідності ліквідації, показуючи переваги якості освіти в іншому закладі освіти, здійснювати роз’яснення на вебсайтах, соціальних мережах, комунікувати з медіа тощо.
Процедура ліквідації закладу освіти
У пункті 30 статті 26 Закону України “Про місцеве самоврядування” зазначається, що реорганізація або ліквідація навчальних закладів комунальної форми власності здійснюється за рішенням місцевої ради.
Але такому рішенню має передувати певна процедура, яка зазначена у статті 32 Закону України «Про повну загальну середню освіту»):
Зверніть увагу, що термін громадського обговорення цих документів може змінитися до трьох місяців. Адже у вересні 2023 року до Верховної Ради України подано законопроєкт 10083 про внесення змін до статті 32 Закону України “Про повну загальну середню освіту” щодо спрощення умов трансформації освітньої мережі, у якому пропонується скоротити термін оприлюднення проєкту рішення щодо оптимізації освітньої мережі з одного року до трьох місяців.
Особливості громадського обговорення щодо реорганізації та ліквідації закладу освіти
Під час громадського обговорення необхідно керуватися Порядком проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики (далі – Порядок), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 996 від 03.11.2010. Відповідно до пунктів 3 та 4 Порядку, консультації з громадськістю проводяться з питань, що стосуються суспільно-економічного розвитку держави, реалізації та захисту прав і свобод громадян, задоволення їхніх політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів. Консультації з громадськістю проводяться у формі публічного громадського обговорення (безпосередня форма) та вивчення громадської думки (опосередкована форма). Також можливе проведення електронних консультацій з громадськістю.
Докладно про всі вимоги щодо консультацій з громадськістю можна ознайомитися у Порядку.
Консультації з громадськістю організовує і проводить орган виконавчої влади, який є головним розробником проєкту нормативно-правового акту або готує пропозиції щодо реалізації державної політики у відповідній сфері державного і суспільного життя. Якщо цей документ готує управління (відділ) освіти, то, відповідно, він організовує консультації з громадськістю.
Інформація, пов’язана з організацією та проведенням консультацій з громадськістю, оприлюднюється у спеціально створеній рубриці “Консультації з громадськістю” офіційного вебсайту органу виконавчої влади. Але радимо публікувати ці документи на вебсайтах громади, управління (відділу) освіти та закладу освіти.
Зверніть увагу, що результати проведення консультацій з громадськістю враховуються органом виконавчої влади під час прийняття остаточного рішення або в подальшій його роботі.
Під час проведення консультацій з громадськістю орган виконавчої влади подає громадській раді (якщо така діє у громаді) проєкти відповідних нормативно-правових актів та інформаційно-аналітичні матеріали до них. До участі у проведенні консультацій з громадськістю залучаються в установленому порядку органи місцевого самоврядування.
Також у Порядку, пункти 8-12, визначено, що органи виконавчої влади під час проведення консультацій з громадськістю мають взаємодіяти із засобами масової інформації, надавати їм необхідні інформаційно-аналітичні матеріали.
Використання майна ліквідованих закладів освіти
У 2021 році Верховна Рада ухвалила закон України “Про внесення змін до деяких законів України щодо використання майна ліквідованих комунальних закладів загальної середньої освіти у сільській місцевості”, яким дозволила використання майна, у тому числі земельні ділянки ліквідованих державних, комунальних закладів загальної середньої освіти або тих, діяльність яких зупинена, для:
Якщо майно ліквідованих комунальних закладів загальної середньої освіти у сільській місцевості неможливо використати на вищезгадані цілі, то відповідна рада після громадського обговорення може прийняти обґрунтоване рішення про використання такого майна (крім майна санаторних шкіл та спеціальних закладів загальної середньої освіти) для інших потреб суспільного життя, у тому числі шляхом передачі в оренду.
Але для того, аби передати це майно в оренду, має пройти рік з дати внесення запису про припинення закладу загальної середньої освіти до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Лише тоді рада може прийняти відповідне рішення.
Зверніть увагу, що кошти, отримані від використання майна ліквідованих державних, комунальних закладів загальної середньої освіти або тих, діяльність яких зупинена відповідно до рішень засновника, використовуються виключно на освітні потреби.
Майно, у тому числі земельні ділянки ліквідованих державних, комунальних закладів загальної середньої освіти або тих, діяльність яких зупинена, не може бути предметом застави, стягнення, джерелом погашення боргу, щодо такого майна не можуть вчинятися будь-які дії, наслідком яких може бути припинення державної (комунальної) власності на таке майно.