Відпустка за власний рахунок в умовах воєнного стану
В умовах воєнного стану залишаються чинними статті 25 та 26 Закону України “Про відпустки” які регламентують питання надання відпусток за власний рахунок. Водночас у березні 2022 року було прийнято Закон України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану”, яким запроваджено новий вид відпустки за власний рахунок в умовах воєнного стану.
Відпустка без збереження заробітної плати в умовах воєнного стану
Відповідно до частини 3 статті 12 Закону України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану”, протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати, без обмеження строку, встановленого частиною першою статті 26 Закону України “Про відпустки”.
Водночас до Закону України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану” додано статтю 12, якою введено новий вид відпустки без збереження заробітної плати, яка може надаватися терміном не більше 90 календарних днів. Така відпустка надається працівнику, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи у період дії воєнного стану.
Для того, щоб отримати таку відпустку працівник, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи, має звернутися до роботодавця із заявою, а роботодавець в обов’язковому порядку надає працівнику відпустку без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у заяві, але не більше 90 календарних днів. Працівник може реалізувати своє право на цю відпустку кілька разів, проте загальна тривалість частин відпусток не може перевищувати 90 днів протягом дії воєнного стану.
Протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати, без обмеження строку, який встановлено частиною першою статті 26 Закону України “Про відпустки”. Тобто працівник не обмежений термінами, які зазначені у статтях 25 та 26 Закону України «Про відпустки», якщо ця відпустка не належить до відпусток без збереження заробітної плати, що зазначені у цих статтях.
Відпустка без збереження заробітної плати за згодою сторін
Працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік. Обставинами надання відпустки можуть бути сімейні та інші причини. Це визначено статтею 26 Закону України “Про відпустки”.
Якщо Кабінет Міністрів України встановлює карантин відповідно до Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб”, термін перебування у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину не включається у загальний термін, встановлений частиною першою цієї статті.
Відпустка без збереження заробітної плати, що надається в обов’язковому порядку
У статті 25 Закону України “Про відпустки” визначаються види відпусток, які надаються в обов’язковому порядку:
1) матері або батьку, який виховує дітей без матері (в тому числі й у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), що має двох і більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю, – тривалістю до 14 календарних днів щорічно;
2) чоловікові, дружина якого перебуває у післяпологовій відпустці, – тривалістю до 14 календарних днів;
3) матері або іншим особам, в разі якщо дитина потребує домашнього догляду певної тривалості. Перелік тяжких захворювань, розладів, травм, станів тощо, що дає право працівнику на отримання відпустки без збереження заробітної плати на дитину, якій не встановлена інвалідність, затверджується Кабінетом Міністрів України;
3.1) матері або іншій особі, для догляду за дитиною віком до 14 років на період оголошення карантину на відповідній території;
4) учасникам війни, членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України – тривалістю до 14 календарних днів щорічно. Особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, статус яких встановлений відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, – тривалістю до 21 календарного дня щорічно;
5) особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, – тривалістю до 21 календарного дня щорічно;
6) пенсіонерам за віком та особам з інвалідністю III групи – тривалістю до 30 календарних днів щорічно;
7) особам з інвалідністю I та II груп – тривалістю до 60 календарних днів щорічно;
8) особам, які одружуються, – тривалістю до 10 календарних днів;
9) працівникам у разі смерті рідних по крові або по шлюбу: чоловіка (дружини), батьків (вітчима, мачухи), дитини (пасинка, падчірки), братів, сестер – тривалістю до 7 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця поховання та назад; інших рідних – тривалістю до 3 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця поховання та назад;
10) працівникам для догляду за хворим рідним по крові або по шлюбу, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, – тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більше 30 календарних днів;
11) працівникам для завершення санаторно-курортного лікування – тривалістю, визначеною у медичному висновку;
12) працівникам, допущеним до вступних іспитів у вищі навчальні заклади, – тривалістю 15 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місцезнаходження навчального закладу та назад;
13) працівникам, допущеним до складання вступних іспитів в аспірантуру з відривом або без відриву від виробництва, а також працівникам, які навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі та успішно виконують індивідуальний план підготовки, – тривалістю, необхідною для проїзду до місцезнаходження вищого навчального закладу або закладу науки і назад;
14) сумісникам – на термін до закінчення відпустки за основним місцем роботи;
15) ветеранам праці – тривалістю до 14 календарних днів щорічно;
16) працівникам, які не використали за попереднім місцем роботи щорічну основну та додаткові відпустки повністю або частково і одержали за них грошову компенсацію, – тривалістю до 24 календарних днів у перший рік роботи на даному підприємстві до настання шестимісячного терміну безперервної роботи;
17) працівникам, діти яких у віці до 18 років вступають до навчальних закладів, розташованих в іншій місцевості, – тривалістю 12 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місцезнаходження навчального закладу та назад. За наявності двох або більше дітей зазначеного віку така відпустка надається окремо для супроводження кожної дитини;
19) працівникам, які є членами пожежно-рятувальних підрозділів для забезпечення добровільної пожежної охорони не менше року, – тривалістю до 5 календарних днів щороку, а членам добровільних формувань цивільного захисту – тривалістю до 5 календарних днів у рік залучення їх до виконання завдань із запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій у складі добровільних формувань цивільного захисту.
20) працівникам, які навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі, протягом четвертого року навчання надається за їх бажанням один вільний від роботи день на тиждень без збереження заробітної плати.