Психологічна служба в українських школах: хто підтримує дітей і чому ця підтримка потребує змін

У 2023 році громадська організація «Центр інноваційної освіти «Про.Світ» спільно зі Службою освітнього омбудсмена провели дослідження стану психологічної служби у закладах загальної середньої освіти в умовах повномасштабної війни. У 2025 році ці напрацювання було доповнено експертною сесією з елементами фокус-групи у межах спільного з міжнародною гуманітарною організацією IsraAID проєкту «Я в школі, я поруч». Результати досліджень були представлені та обговорені в колі експертів та стейкголдерів у червні 2025 року в Києві під час круглого столу «Роль психологічної служби в освітньому закладі: можливості, виклики та перспективи».

ГО «Про.Світ» направила до Міністерства освіти і науки України лист, який містить аналіз поточної ситуації, окреслення основних проблемних напрямів і пропозиції щодо підвищення ефективності роботи психологічної служби в закладах загальної середньої освіти.

Нижче наводимо скорочену версію ключових з них.

1. Кадрове забезпечення: нерівномірність, перевантаження та відтік спеціалістів

Попри цифри, які демонструють відсоток забезпечення практичними психологами і соціальними педагогами (за даними ДНУ «ІМЗО» заклади освіти України були забезпечені у 2024/2025 н.р. працівниками психологічної служби на 74%)  у більшості закладів, реальний кадровий стан залишається критичним. Особливо гостро відчувається проблема у сільській місцевості. Брак фахівців, скорочені ставки, суміщення посад та низький рівень заробітної плати створюють високу плинність кадрів і знижують якість надання психологічної допомоги та психосоціальної підтримки.

Пропонуємо:

• оновити нормативно-правові акти, що регламентують діяльність психологічної служби системи освіти України відповідно до сучасних потреб;
• посилити управлінську роль працівників ПС та розробити модель включення практичного психолога до управлінської команди школи;
• забезпечити методичний супровід практичних психологів і соціальних педагогів закладів освіти та створити методичну інфраструктуру на базі УІРО;
• Розробити механізми супервізійної підтримки та наставництва працівників психологічної служби ЗЗСО.

2. Відсутність регламентованої взаємодії з учнями в межах освітнього процесу

Наразі практичні психологи не мають визначеного часу у шкільному розкладі для роботи з учнями, що унеможливлює системну профілактичну та діагностичну роботу з ними. Окремим викликом залишається взаємодія з дітьми, які навчаються дистанційно або перебувають за кордоном.

Пропонуємо:

• внести зміни до Положення про психологічну службу у системі освіти України з метою забезпечення легітимного доступу практичного психолога до роботи з учнівством;
• апробувати варіативний курс з психічного здоров’я для учнів, за результатами пілоту – ухвалити рішення щодо його інтеграції в освітню програму ЗЗСО; 
• створити регламент для дистанційної психологічної підтримки учасників освітнього процесу, включно для дітей за кордоном.

3. Надмірне навантаження документацією та неунормована звітність

Працівники ПС змушені вести значний обсяг документації (подекуди дублюючої), що відволікає від основної діяльності. Частина документів регламентується застарілими нормативними документами (які не відмінені)  або потребує оновлення термінології.

Відсутність єдиного підходу до звітності призводить до дублювання надання інформації різним організаціям та установам, невиправданого навантаження та втрати часу. Часто вимоги подачі звітів формуються позапланово та без урахування реальних ресурсів.

Пропонуємо:

• оновити перелік обов’язкової документації, скасувавши застарілі накази;
• затвердити уніфіковану форму звітності;
• інтегрувати звітування у державну інформаційну систему (АІКОМ, МРІЯ);
• відмовитися від використання недержавних платформ без відповідного регулювання.

4. Незадовільні умови праці

Відсутність належно обладнаних кабінетів, дефіцит техніки, витратні матеріали, фахова література за власний рахунок — така реальність для багатьох практичних психологів і соціальних педагогів. Це порушує конфіденційність надання психологічних послуг, унеможливлює якісну роботу та демотивує працівників.

Пропонуємо:

• оновити стандарти облаштування кабінетів працівників психологічної служби;
• оновити дизайн-простори кабінетів психологічної служби у закладах освіти з дотриманням принципів безбар’єрності та конфіденційності;
• цифровізувати та забезпечити відповідну експертизу діагностичних, методичних та дидактичних матеріалів для роботи працівників ПС.

5. Виконання функцій, не передбачених посадовими обов’язками

Психологи часто змушені виконувати адміністративну або технічну роботу, що не входить до їхніх функціональних обов’язків. Це зумовлено як браком персоналу, так і нерозумінням ролі психологічної служби з боку керівництва.

Пропонуємо:

• визначити межі функціональної відповідальності у нормативних документах;
• проводити інформаційні кампанії серед директорів шкіл, управлінців і громад.

6. Відсутність міжвідомчої взаємодії

У складних випадках психологи не мають змоги ефективно співпрацювати з фахівцями охорони здоров’я, соціального захисту, поліції тощо. Відсутність механізмів переспрямування та чітких алгоритмів дій створює перешкоди у вирішенні випадків з урахуванням найкращих інтересів дитини.

Пропонуємо:

• унормувати міжвідомчу співпрацю через розробку офіційних процедур обміну інформацією;
• запровадити порядок перенаправлення учнів до інших фахівців у громаді;
• розробити протоколи реагування на критичні ситуації (насильство, порушення прав, суїцидальні прояви, кризові стани).

Психологічна служба у школі стає базовим компонентом освітнього середовища, що забезпечує його безпеку, стабільність і розвиток. У складних умовах сьогодення її ефективне функціонування вимагає не лише фаховості, а й відповідної нормативної, організаційної та інституційної підтримки.

Як організація, ми готові експертно долучатися до оновлення нормативної бази, апробації рішень і навчання фахівців.

📎 Детальний документ із рекомендаціями можна отримати на запит.