Стратегія закладу освіти: Михайло Винницький та Андрій Калінін про ключовий крок до шкільної автономії

У рамках п’ятого модуля навчальної програми «Компетенції.ПРО» ми разом з освітніми управлінцями розбирали тему стратегування розвитку закладів освіти. У цьому нам допомогли екскерівник секретаріату Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти Михайло Винницький та проєктний менеджер ГО «Центр Інноваційної Освіти «Про.Світ» Андрій Калінін. Ділимося з вами тим, чим був наповнений цей навчальний модуль.

Завдяки реформі децентралізації українські школи почали рухатись до автономії, і відповідно, роль директорів у закладах освіти значно виросла. Тепер освітні управлінці мають свободу вибудовувати структуру навчального процесу, внутрішніх політик, розпорядження фінансами та системи навчання вчителів. Однак, більше свободи означає більше відповідальності. Тобто, тепер директорам шкіл потрібно приймати рішення щодо роботи школи. Щоб ці рішення були послідовними, необхідно дотримуватися єдиного курсу розвитку закладу освіти — його стратегії.

Будь-яка стратегія складається з елементів, які дозволяють нам структурувати напрямки роботи та розуміти, для чого ми це робимо. Насамперед мова йде місію, візію та цінності.

Місія — це причина або роль нашої роботи в суспільстві. Тобто, потрібно зрозуміти, для кого або чого ми працюємо. Щоб сформувати колективну стратегію, варто питати себе не лише «для чого ми обрали цю професію?», а й «для чого ми зібрались саме у цій школі?»

Візія — це те, куди ми рухаємось. Тут потрібно визначитись, ким ми хочемо бути як колектив і як заклад освіти. Важливо не забувати, що у школі процес навчання важливіший, ніж його результати. Бали на ЗНО не визначають, наскільки зрілими та свідомими людьми учні випустяться зі школи.

Цінності — це принципи, якими ми керуємось при прийнятті рішень. Це — те, у що ми віримо і що є для нас важливим. Вони народжуються у дискусіях та стають дороговказом, який допомагає нам обрати між різними шляхами або напрямами руху.

– Михайло Винницький

Коли ми визначили місію, візію та цінності, варто переходити до більш практичних речей. Зокрема, до плану розвитку закладу освіти. Він складається з цілей, кроків до їх досягнення, визначених відповідальних за процес та ключових показників ефективності.

Зосередимося на цілях. Для їх визначення необхідно зрозуміти, що ми хочемо покращити у наших ключових напрямках роботи. Зокрема, мова йде про сферу управління, якість освіти, професійний розвиток освітян та культуру.

• Сфера управління. Дайте відповідь на питання, хто є вашим «клієнтом» та що від вас отримує ця людина. У фокусі уваги директора має бути вчитель. У вчителя — батьки. Діти у цій моделі є бенефіціарами, тобто кінцевими споживачами освітніх послуг. Щоб усі сторони були задоволені, потрібно розуміти їхні потреби. Це можливо завдяки комунікації, зокрема зворотному зв’язку.
• Якість освіти. Коли ми говоримо про якість освіти, маємо розуміти, чим вона для нас є: стандартами МОН, визначеннями з розумних книжок чи чимось іншим. Рівень якості потрібно вимірювати. Він визначається нашими результатами, задоволеністю «клієнтів» або іншими даними, які ми визначимо самі.
• Професійний розвиток освітян. Саме він визначає, якою буде якість освіти у нашому навчальному закладі. Варто запитати себе, яким для нас є хороший вчитель чи директор, чого ми очікуємо від нього, чи відповідають працівники нашої школи цим очікуванням і як допомогти їм стати кращими.
• Культура. Стратегія — це елемент формування певної культури, оскільки важливий не лише кінцевий документ, а й процес, у якому він створюється. Культура народжується у внутрішній комунікації, тому ми маємо ставитись до неї уважно.

Також варто розуміти, що стратегія школи об’єднує фінансову, організаційну, кадрову та академічну автономії. Щоб вибудувати їх правильно, потрібно мати відповідні професійні компетенції: управлінські, персональні та професійно спеціальні.

При стратегуванні розвитку школи ми маємо аналізувати портфель компетенцій — тобто сукупність всіх компетенцій команди, а не індивідуальні сильні сторони.

Управлінські компетенції — це компетенції, які дозволяють ефективно керувати процесами, людьми тощо. Сюди часто відносять компетенції, які властиві лише адміністрації школи, але ми радимо також проаналізувати та внести компетенції керівників методоб’єднань, проєктів, класних керівників.

Спеціалізовані компетенції — ті, які властиві саме сфері освіти.

Персональні компетенції — це особисті компетенції окремих членів команди, які допомагають у діяльності школи, але не є управлінськими чи спеціалізованими. Наприклад, у вас є член команди, який є юристом і допомагає в юридичних питаннях, хоче безпосередньо працює вчителем історії.

Стратегія визначає, якою буде політика школи у питаннях:

– Підвищення кваліфікації вчителів
– Навчання дітей
– Організації роботи
– Розпорядження фінансами

– Андрій Калінін

Як усе працює на практиці? У британських школах, де автономія вже давно є нормою, колектив визначає 4-5 ключових пріоритетів роботи, тобто цілей, та критерії, які показуватимуть ефективність їх досягнення.

Ці цілі зазвичай стосуються напрямків роботи, про які ми вже говорили — управління або менеджменту, якості освіти, професійного розвитку та культури. Однак, кожна школа має свободу розвиватись так, як вважає за потрібне, тож ця модель часто трансформується.

– Михайло Винницький

Впровадження стратегії буде залежати від якості нашої роботи. Щоб викладене на папері збігалось з реальністю, усі сторони процесу її розробки мають докласти зусиль до побудови стосунків всередині школи, які будуть відповідати нашим цінностям.

– Михайло Винницький

Отже, стратегування — це комплексний процес. І саме він допомагає визначити, як школі рухатись вперед. Стратегія визначає, якою буде політика школи у питаннях підвищення кваліфікації вчителів, навчання дітей, організації роботи та розпорядження фінансами. Вона робить так, щоб шкільна автономія була ефективною й задовольняла потреби усіх учасників навчального процесу.

Проєкт «Підвищення якості післядипломної освіти керівників ЗЗСО» реалізується «Центром Інноваційної Освіти «Про.Світ» за підтримки Програми «U-LEAD з Європою».

Експерти: Михайло Винницький та Андрій Калінін
Матеріал впорядкувала Олена Сітченко