Тема 1.1. Фізична безпека учнів

Освіта в умовах війни – це робота в режимі особливої відповідальності, працездатності, наполегливості, єдності, відкритості та підтримки. І одним з пріоритетних завдань керівників органів управління освітою, керівників закладів освіти в таких складних умовах є поглиблення суб’єктності в учасників освітнього процесу, вибудовування горизонтальних зв’язків в освітній організації, коли кожен знає, за що відповідає, й ухвалює самостійні рішення в межах своєї відповідальності.

У Концепції безпеки закладів освіти ключовою проблемою, яка потребує розв’язання, є низький рівень безпеки закладів освіти й організації безпечного освітнього середовища. Щоб усунути ці проблеми, потрібно створити безпечну інфраструктуру, забезпечити ефективне запобігання та протидію негативним безпековим явищам в освітньому середовищі, сформувати компетентності безпеки і культури безпечної поведінки в учасників освітнього процесу й загалом в освітній екосистемі.

Важливо, щоб кожна дитина, відповідно до своїх індивідуальних потреб, почувалась безпечно і такі безпекові умови були створені як у класі, в якому навчається, в школі та на пришкільній території, так і загалом у громаді, в якій вона проживає. 

Керівникові закладу освіти важливо розуміти складники фізичної безпеки, створенню яких він має сприяти. 

Додаток 1. Критерії рівня фізичної безпеки в закладах освіти

Передумовами безпечного освітнього середовища є наявність чітких процедур реагування, знання їх усіма працівниками закладу та постійне повторення і засвоєння на конкретних ситуаціях правил з учнями. 

Але ситуація в різних регіонах України може суттєво відрізнятися. І в алгоритмах дій у разі небезпеки потрібно це враховувати. 

Саме про це йдеться в нашому відео. 

Аби процедури реагування були дієвими, а не номінальними, важливо:  

1. Розробити протоколи безпеки для учасників освітнього процесу, зокрема для учнів різного віку, про правила поводження під час повітряних тривог, евакуації, перебування у сховищі/укритті.
2. Відпрацювати з учасниками освітнього процесу алгоритми дій у різних небезпечних ситуаціях.

З огляду на ризики безпеки, у закладі має бути декілька протоколів безпеки, зокрема, щодо дій під час повітряних тривог та проведення евакуації, перебування в укритті, поводження під час уроків онлайн тощо.

Ось декілька порад, які допоможуть розробити протоколи безпеки: 

• Не шукайте універсального рішення. Протоколи не можуть бути однаковими у всіх школах. Кожен заклад, розробляючи такий документ, керується особливостями розташування школи, характеристиками й архітектурними особливостями її будівлі, а водночас ресурсами, формами організації освітнього процесу тощо.
• Протокол безпеки має відповідати загальним рекомендаціям ДСНС.
• До розроблення протоколів безпеки варто залучити педагогів. Це дасть змогу сформувати спільне бачення та прийняття напрацьованих процедур.
• Складайте тексти у протоколах безпеки, беручи до уваги те, як сприйматимуть їх діти. Використовуйте короткі та чіткі речення: «Візьми свій наплічник», «Візьми свій одяг», «Слідкуй за вказівками вчителя і приготуйся виходити», «Не штовхайся», «Не біжи», «Йди швидким кроком, але тримайся своєї групи», «Допоможи тому, хто спіткнувся чи впав».

Специфіка місцевості, де розташований навчальний заклад, контингент учнів, матеріально-технічна складова закладу роблять освітнє середовище кожної школи особливим, з неповторним освітнім дизайном, який потребує індивідуальних підходів і практичних рішень. Відповідно, і в питаннях реагування на специфічні ризики та загрози під час навчально-виховного процесу будуть відмінності, які не завжди прописані в наявних нормативних документах. Тому одним із варіантів є розроблення власної системи безпеки з інтегруванням у неї наявних інструкцій дій у надзвичайних ситуаціях, які розробили ДСНС чи інші державні органи. 

Розгляньмо на прикладах, як ці норми мають втілюватися в роботі закладів освіти.

Кейс 1

Марійка сьогодні йде в сьомий клас у новій школі. Вони з родиною були вимушені переїхати з рідного міста, адже воно перебуває під постійними обстрілами. Дівчинка й досі пам’ятає холодний підвал, де вони чули відголоси вибухів. Її і дотепер лякає сигнал повітряної тривоги. Марійка не з новин бачила наслідки від вибухів російських ракет. У перший шкільний день дівчинка сподівалася побачити укриття, зрозуміти, як діяти тут, у новому місті, під час тривоги. Але, крім лінійки, нічого не відбулося, і тепер Марійка боїться йти до школи, хоч мама і повторює їй, що тут безпечно. «Безпечно» ж для Марійки — це знати, як діяти.

Кейс 2

Олексій — тато учня 5 класу. Якось чоловікові зателефонувала класна керівниця і сказала: «Терміново заберіть дитину. Ми на подвір’ї школи». Оскільки в регіоні часто лунають повітряні тривоги, тато хлопчика не знав, що й думати, одразу зірвався з місця і поїхав до школи, моніторячи дорогою шкільні чати, карту повітряних тривог. За декілька хвилин батько прочитав аналогічне повідомлення у шкільному чаті своєї дочки-першокласниці. Приїхавши до школи, Олексій побачив, що на шкільному подвір’ї групами стоять учні з вчителями, до яких підходять батьки і забирають своїх дітей додому. Старші діти пішли додому самостійно. З’ясувалося, що припинення уроків зумовлено навчальним повідомленням про замінування школи задля відпрацювання алгоритмів евакуації дітей з приміщень. І такі навчання відбуваються вже тиждень у різних школах громади. Олексій віз дітей додому з думкою про те, що це навчання було більше схоже на евакуацію батьків з робочих місць.

Кейс 3

Ранок 18 січня видався напрочуд незвичним. У місті ніби справжній апокаліпсис. Шквальний вітер, що ламає дерева, ожеледиця та сильний мороз. Це був ще той ранок… Отож Іван Петрович, директор школи, не знав, як бути у такій ситуації, адже ніякого інформування «згори» від управління ще не надійшло, вчителі запитують, що робити, та і батьки в чатах засипають повідомленнями, адже не розуміють, вести дітей до школи чи ні. Іван Петрович вирішив зробити сьогодні навчання в асинхронному режимі й надіслав повідомлення в чат: «Ніхто до школи сьогодні не йде. Вчимося асинхронно». Діти, батьки і вчителі були задоволені, адже дістатися сьогодні до закладу освіти означало пройти надзвичайно складний квест. Але за деякий час до Івана Петровича зателефонував керівник управління освіти і насварив його за самовільно ухвалене рішення, нагадавши директорові, хто в цьому місті має ухвалювати рішення такого рівня. Керівник наголосив, що наступного разу за подібне на Івана Петровича чекає сувора догана.

Кейс 4

За правилами школи, в разі сигналу повітряної тривоги навчання призупиняється і всі мають пройти в укриття. Поки діти очікують завершення ремонтних робіт, їхнє навчання відбувається дистанційно. Олена Артемівна веде уроки для учнів 5-х, 8-х та 10-х класів. Її дуже турбувало, як мотивувати дітей та їхніх батьків дотримуватися правил. Із цим вчителька звернулась до колег, аби бути готовою до різних ситуацій перед першим уроком у цій школі. Але ті лишень відмахнулись і сказали, що не можуть нести відповідальність за учнів, коли ті перебувають на уроках удома. «Доведеться якось владнати цю справу самотужки, адже безпека дітей — понад усе», — зітхнувши, вирішила Олена Артемівна.

Справді, основне завдання закладу освіти — доступно донести інформацію до всіх учасників освітнього процесу та якісно відпрацювати навички безпечної поведінки.

У закладах освіти мають бути створені відповідні умови та проведені попередні заходи з підготування педагогічних, технічних працівників, учнів та їхніх батьків, де всі повинні бути ознайомлені з: 

• місцем розташування укриття;
• правилами поведінки під час переміщення і перебування в укритті;
• діями, які передбачені протоколами безпеки в надзвичайних ситуаціях або інструкціями закладу; 
• переліком речей, які потрібно взяти із собою в укриття; 
• розподіленими ролями та функціями між дорослими; 
• розміщенням в укриттях з урахуванням місткості та розташування;
• символами, які використані на покажчиках напряму руху до укриттів для швидкого і безпечного переміщення. 

Після сигналу оповіщення потрібно організувати переміщення учасників освітнього процесу в супроводі вчителя або відповідальної особи, яка після закінчення небезпеки й оголошення відбою організовуватиме повернення учасників освітнього процесу до запланованих заходів, а також перевірятиме наявність учнів в укритті та в приміщеннях закладу освіти після закінчення повітряної тривоги.

Учнів і працівників закладів освіти треба навчити діяти правильно та безпечно в екстремальних ситуаціях, зокрема під час евакуації, необхідності переховуватися певний час, надавати першу домедичну допомогу тощо. 

До того ж важливо враховувати рівні відповідальності, які існують у створенні безпечного освітнього середовища. 

Враховуючи те, що на території України відбуваються воєнні дії, належна фізична безпека учнів є пріоритетом. Це вимагає систематичної роботи з організації безпеки, формування потрібних практичних навичок в учнів та взаємодії між різними рівнями відповідальності, спільних зусиль заради безпеки та захисту дітей у різних регіонах, незалежно від лінії бойових зіткнень.

І, нарешті, практика:

Також рекомендуємо:

• Симуляційна екосистемна гра «БЕЗПЕЧНА ГРОМАДА»
• Ігрові кубики «Територія безпеки»