Україна разом із світом рухається в напрямку безбар’єрного середовища. Безбар’єрність – це філософія суспільства без обмежень, внутрішня готовність створювати середовище, у якому буде комфортно всім.
Створення безбар’єрного середовища – це загальнодержавна стратегія. Міжнародний досвід показує, що такі стратегії найефективніші тоді, коли в громадах, професійних та інших громадських середовищах формуються безбар’єрні системи, що базуються на потребах і можливостях різних людей.
простір, який забезпечує рівні можливості та вільний доступ до освіти для всіх осіб. Сприяє розвитку здобувачів освіти, забезпечуючи повагу та задоволення різних потреб кожного й кожної
сукупність умов, способів і засобів їх реалізації для спільного навчання, виховання та розвитку здобувачів освіти з урахуванням їхніх потреб і можливостей
дизайн предметів, навколишнього середовища, освітніх програм та послуг, що забезпечує їхню максимальну придатність для використання всіма особами без потрібної адаптації чи спеціального дизайну
особа, яка потребує додаткової постійної чи тимчасової підтримки в освітньому процесі для забезпечення її права на освіту
Безбар’єрність — це комфортне співжиття всіх і простір, дружній до кожного. Таке усунення бар’єрів — світова суспільна норма. Як показало дослідження, що провели в межах ініціативи першої леді Олени Зеленської, понад 60% опитаних українців у своєму житті стикалися з тими чи іншими бар’єрами. Значна частина людей вважає, що бар’єри стосуються окремих груп людей, наприклад, людей з інвалідністю чи літніх людей. Але насправді кожна людина в ті чи інші періоди свого життя може стикнутися з бар’єрами. На жаль, під час війни дорослі чи діти можуть потрапити під обстріли, отримати травму та натрапити у своєму житті на бар’єри, з якими досі не стикалися.
Безбар’єрне освітнє середовище означає, що кожна людина повинна мати змогу отримати доступ до будь-якої форми освіти без перешкод, якщо вона цього бажає. Це особливо актуально для дітей з особливими освітніми потребами, адже задоволення їхніх потреб нерідко пов’язане саме із забезпеченням безбар’єрності через створення відповідних умов, забезпечення універсального дизайну чи спеціальної підтримки тощо.
Дитина може не відвідувати школу через різні перешкоди – як соціальні, так і фізичні. На рівні школи існують такі напрями безбар’єрності:
Закон України «Про освіту» чітко визначає, що органи державної влади, місцевого самоврядування та заклади освіти мають створювати для осіб з особливими освітніми потребами умови для здобуття освіти нарівні з іншими, зокрема способом забезпечення універсального дизайну та/або розумного пристосування. Важливо, що облаштування архітектурної доступності, безбар’єрності й елементів універсального дизайну закладів освіти стосується не тільки осіб з особливими освітніми потребами, а й інших учасників освітнього процесу.
Отже, безбар’єрне освітнє середовище стосується кожної та кожного.
Універсальний дизайн в освіті — це підхід, що забезпечує філософську основу для розроблення широкого використання навчальних продуктів і середовища з урахуванням потреб усіх учнів із самого початку. Це стосується не лише аспектів освітнього процесу (навчальної програми, навчального плану, оцінювання знань, методів викладання, шкільного дизайну, бібліотеки, спортивних майданчиків, гуртожитків, вебсайтів, інструкцій), а й шляхів реформування публічного управління освітою осіб з особливими потребами.
Принципи універсального дизайну:
Структура універсального дизайну в освіті (Universal Design for Learning, UDL) заснована на таких засадах:
Універсальний дизайн в освіті не суперечить іншим методам і практикам. Він фактично включає і підтримує багато сучасних підходів до навчання, заснованих на дослідженнях, як-от: спільне навчання (групова робота), диференційоване навчання, оцінка, заснована на успішності, навчання в процесі реалізації проєкту, мультисенсорне навчання, теорія множинного інтелекту, принципи навчання, орієнтовані на учня, тощо.
Більше про принципи універсального дизайну:
Додаток 1. Принципи універсального дизайну
В умовах війни надзвичайно актуальною є доступність інформування та оповіщення осіб з інвалідністю в кризових ситуаціях. Пропонуємо додатковий матеріал:
Додаток 2. Інформаційна доступність
Готові попрактикуватися?
актуалізувати тему безбар’єрності.
стикери з розрахунку по три штуки на учасника, фліпчарт.
u003cstrongu003eІ етапu003c/strongu003ernТренер просить учасників написати на двох стикерах по прикладу своєї життєдіяльності (наприклад, відвідувати школу/інститут, ходити до магазину / на роботу / в кіно / у спортивний зал, спілкуватися з друзями, користуватися банкоматом, слухати музику) та розмістити їх на загальному фліпчарті.rnНа іншому стикері кожен з учасників придумує та пише якусь соціальну роль. Наприклад, таку: «Ви чоловік, який отримав тимчасову травму та користується милицями», «Ви вагітна жінка», «Ви 20-річна дівчина, яка є внутрішньо переміщеною особою», «Ви жінка середнього віку, яка впродовж тривалого часу часто є неуважною під впливом стресу». Ці стикери складають навпіл і поміщають у відчинену коробку.rnrnu003cstrongu003eІІ етапu003c/strongu003ernТренер об’єднує учасників у пари та просить кожну пару вибрати по два приклади життєдіяльності з фліпчарту й один із папірців «соціальна роль» з коробки. Наприклад, вагітна жінка ходить до інституту на навчання та готує їсти на велику родину.rnЗавдання для пар — змоделювати ситуацію та її можливий розвиток за різних обставин.
сформувати в учасників уміння розв’язувати практичні завдання, пов’язані зі створенням безпечного освітнього середовища, з використанням знань про принципи універсального дизайну.
історії дітей, підготовлена схема з методикою «Фішбоун» на аркуші фліпчарту або на слайді.
Тренер об’єднує учасників у три групи. Кожна група отримує історію дитини з особливими освітніми потреби та завдання: за допомогою методики «Фішбоун» визначити способи організації безпечного середовища в умовах воєнного стану, використовуючи принципи універсального дизайну.rnrnu003ca href=u0022https://www.google.com/url?q=https://drive.google.com/file/d/11ghexaLbWvfMZEyeg31NqWJZvTuU0Cx1/view?usp%3Ddrive_linku0026amp;sa=Du0026amp;source=docsu0026amp;ust=1706275698544810u0026amp;usg=AOvVaw0m1CW1wNDzmJfHUbiZPAaSu0022 target=u0022_blanku0022 rel=u0022noopeneru0022u003eІсторії дітейu003c/au003ernrnПотім групи презентують свої напрацювання.rnrnu003cimg class=u0022aligncenter wp-image-9229 size-largeu0022 src=u0022https://prosvitcenter.org/wp-content/uploads/2023/12/ryba-1024×576.jpgu0022 alt=u0022u0022 width=u00221024u0022 height=u0022576u0022 /u003e
сформувати в учасників розуміння і переконання, які стосуються створення безбар’єрного освітнього середовища.
стільці, мотузки.
u003cpu003eУ центрі кімнати в хаотичному порядку встановлені стільці, одному з учасників потрібно завu0026#8217;язати очі, другому — звu0026#8217;язати ноги (або додати якесь інше обмеження), а інші учасники мають допомогти їм подолати перешкоди на шляху. u003c/pu003ern