Тема 4.1. Взаємодія зацікавлених сторін у громаді

У кожній громаді, поряд із вами, є інституції, організації та муніципальні установи, які напряму чи опосередковано пов’язані з наданням різноманітних послуг для дітей, зокрема освітніх. ІРЦ, ЦПРПП, відділи освіти, позашкілля і навіть поліція, ДСНС та ССД. Це не просто перелік літер. Це інституції, які повинні співпрацювати із закладами освіти та мають вузькоспеціалізованих фахівців, які можуть посилювати освітян і підтримувати учнів, їхніх батьків. Отож у створенні безпечного освітнього середовища у своїй громаді ви не самі. Це спільна відповідальність. 

Взаємодія зацікавлених сторін у громаді це вкрай необхідна системна робота, актуальність якої, безперечно, зростає в контексті війни та воєнного стану. Але насправді в повсякденному житті є необхідним чинником для якісного навчання дітей.

Ролі зацікавлених осіб (стейкхолдерів) в організації безпечного освітнього простору є надзвичайно важливими, бо саме співпраця на різних рівнях між інституціями й організаціями в громаді творить успішну модель втілення змін.

У цій темі ми розглянемо такі поняття:

Зацікавлена сторона (стейкхолдер)

особа, яка впливає на впровадження проєкту, роботу організації, підприємства, компанії тощо та має певні очікування від результатів їхньої роботи чи вплив на них

Внутрішні стейкхолдери

команда, яка працює над проєктом і має безпосередній вплив на його впровадження: керівник організації, керівник проєкту, донори (інвестори) тощо

Зовнішні стейкхолдери

ті, хто перебуває «поза межами» проєкту, тобто той, хто не бере безпосередньої участі в його розробленні, але має певний рівень впливу на якість, тривалість, повноту втілення та інші аспекти

Матриця стейкхолдерів

метод аналізу зацікавлених сторін, що дає змогу об’єднати в чотири квадранти групи стейкхолдерів, зважаючи на масштаб їхнього зацікавлення та впливу

Визначення й аналіз зацікавлених сторін доцільно здійснювати в тому випадку, коли ми розуміємо, що масштаб необхідної роботи виходить за межі ваших компетенцій та можливостей. У такому разі ви можете проаналізувати, хто і за що відповідає у громаді, щоб швидко долучити їх до потрібних процесів.

Щоб глибше зануритися в тему створення безпечного освітнього середовища у вашій громаді, розгляньмо її як великий за обсягом та тривалий у часі проєкт. Він має чіткі фінальні результати, як-от: гарантування безпечної дороги до шкіл, забезпечення якісними і доступними укриттями всі заклади освіти, створення безбар’єрного освітнього середовища, підсилення роботи психологічних служб, налагодження безпечної інформаційної системи в освіті громади тощо.

В управлінні проєктом зацікавленими вважають ті сторони, взаємодія з якими є обов’язковою для його успішного виконання, тобто що докладніше опрацювати списки можливих зацікавлених сторін і краще налагодити з ними взаємодію, то успішнішим буде результат упровадження проєкту.

Тож кого ми можемо віднести до зацікавлених сторін (стейкхолдерів) у формуванні безпечного освітнього середовища в громаді? 

Тих, хто: 

  1. Активно залучений до проєкту — керівник і працівники закладу освіти, представники управління освіти громади, голова громади, профільний заступник із гуманітарних питань, профільні депутатські комісії з питань освіти, бюджету громади, ЦПРПП, ІРЦ, поліціянти, працівники ДСНС, батьківські організації та інші громадські об’єднання, волонтерські неформальні групи тощо.
  2. Користуватиметься результатами проєкту (на інтереси яких впливає проєкт) — здобувачі освіти, жителі громади.
  3. Не залучений до проєкту, але здатен на нього вплинути, наприклад, місцеві медіа, бізнес тощо.

Важливо розуміти, що стейкхолдер — це носій певної ролі/функції, завдяки якій він впливає на організацію або на проєкт, а не окрема людина. 

Щоб краще зрозуміти це, пропонуємо ознайомитися з такими кейсами:

Кейс 1

Депутатську комісію з питань освіти ради територіальної громади (ТГ) багато років очолює Наталія Костянтинівна, колишня директорка школи. Ярослава Миколаївна, нова директорка цієї школи, погодивши попередньо це з відділом освіти, на громадських обговореннях внесла пропозицію збільшити бюджет місцевого ЦПРПП для того, щоб покращити знання та навички роботи з травмою шкільних психологів, оскільки у громаді перебуває декілька сотень внутрішньо переміщених сімей, а ще така ж приблизно кількість сімей військовослужбовців. Голова депутатської комісії таку ідею не підтримала, однак запропонувала зробити косметичний ремонт в актовому залі школи.

Кейс 2

У місцеве відділення поліції стабільно, раз на два-три місяці, надходить анонімне повідомлення про замінування одного із закладів загальної середньої освіти у громаді. Але жодного разу в закладі так і не знайшли вибухівки. Після одного із чергових повідомлень Дмитро Іванович, керівник відділення поліції, подумав, що це знову даремне витрачання часу, і самостійно вирішив не повідомляти нікому про дзвінок, а за деякий час просто прозвітувати, що повіломлення фейкове.

Кейс 3

В одному із сіл громади місцеві мешканці вже впродовж кількох місяців скаржаться на насилля в одній із сімей, яка перебуває у складних життєвих обставинах: мати, яка самостійно виховує трьох дітей, підіймає на них руку. Синці також помітила й Тамара Михайлівна, класна керівничка одного із дітей. Вона повідомила про це директорові школи.

Кейс 4

В одній із деокупованих громад місцева влада ухвалила рішення про відновлення роботи закладів загальної середньої освіти у форматі онлайн. Проте зв’язок у кількох селах громади нестабільний, тож діти, які залишились там, не мають змоги відвідувати уроки. Сергія Олександровича, директора школи, турбує це питання, і він шукає шляхи його вирішення.

Як директорка може привернути увагу до некоректного розподілу коштів у громаді в Кейсі 1?
залучити ЗМІ і надати статистичні дані для поширення інформації
об’єднати зусилля з іншими представниками адміністрації закладів освіти громади
об’єднати довкола питання активних батьків
усі варіанти правильні
Потрібно вибрати хоча б один варіант відповіді
Перевірити
Вірно
Невірно!
Спробувати знову
Чи коректними є дії представника поліції в Кейсі 2?
так, бо щоразу викликати батьків з роботи й евакуйовувати дітей складно
ні, бо ситуація стосується життя дітей
не знаю
Потрібно вибрати хоча б один варіант відповіді
Перевірити
Вірно
Невірно!
Спробувати знову
Якими мають бути перші кроки директора в Кейсі 3?
відвідати місце, де проживають діти
повідомити про помічені ознаки насильства службу у справах дітей
попросити Тамару Михайлівну розпитати учня про те, що відбувається в нього вдома
Потрібно вибрати хоча б один варіант відповіді
Перевірити
Вірно
Невірно!
Спробувати знову
Що в ситуації з Кейсу 4 може зробити Сергій Олександрович?
не робити нічого, бо це не його відповідальність
шукати підтримки у неприбуткових організаціях, у локальному бізнесі та серед представників органів місцевого самоврядування
нагадати батькам, що освіта — це важливо
Потрібно вибрати хоча б один варіант відповіді
Перевірити
Вірно
Невірно!
Спробувати знову

Як ми побачили в кейсах, формування безпечного освітнього середовища — це справа не лише освітян.

Після реформи децентралізації в Україні місцеві громади отримали змогу втілювати зміни, не очікуючи рішення від обласної чи національної влади. Водночас на місцеву владу поклали велику відповідальність за життя та добробут мешканців громад. Реформа децентралізації також дала великий стимул для розвитку локальних неурядових благодійних та громадських організацій, об’єднань, спільнот, які, відповідно до законів України, мають чимало інструментів моніторингу та впливу на рішення влади. 

Отже, вплив на створення у громаді безпечного освітнього середовища мають безліч інституцій, установ та організацій, які потребують злагодженої взаємодії, і про це — докладніше у відео.

Ще один механізм аналізу зацікавлених сторін — матриця стейкхолдерів, яка дає змогу об’єднати в чотири квадранти групи стейкхолдерів, зважаючи на масштаб їхнього зацікавлення та впливу.

Перший квадрант (праворуч угорі) — сильні та впливові люди й організації, які добре ставляться до проєкту. Сюди належать ваші спонсори й інвестори, акціонери та рада директорів, власник продукту, а також ключові (незамінні) розробники, без яких проєкт не існує. У взаємодії з ними підтримуємо позитивний рівень і розширюємо досвід взаємодії.

Другий квадрант (ліворуч угорі) — це люди, які вірять у проєкт, але не ухвалюють ключових для нього рішень. Це рядові працівники, а також «зовнішні» шанувальники проєкту. Вони можуть дати вам добру пораду чи просто якісно виконувати свою роботу. У взаємодії з ними ми спрямовуємо зусилля на просування, надання більшого впливу, відзначаємо їхню лояльність і підтримку.

Третій квадрант (внизу ліворуч) — «дрібні шкідники». У цьому квадранті може перебувати працівник, який скептично ставиться до проєкту і тому не надто присвячує йому свій час і не докладає зусиль до роботи над ним. Сюди ж відносимо хейтерів, скептиків і «диванних» коментаторів. За цими людьми ми спостерігаємо, підвищуємо рівень їхньої лояльності та намагаємося перетягнути їх у другий квадрант.

Четвертий квадрант (внизу праворуч) — це впливові недоброзичливці. Тут можуть перебувати організації-конкуренти, представники органів влади чи громадських організацій. Сюди ж може потрапити ваш топменеджер або заступник, якщо він з якихось причин надумав перешкоджати реалізації проєкту. Працюючи з цією групою осіб, передбачаємо їхні наступні кроки впливу та заручаємось підтримкою груп стейкхолдерів із першого квадранта.

У процесі розроблення плану взаємодії зі стейкхолдерами створюють наступну ітерацію матриці, у якій зазначають потрібні дії, що в подальшому спрямовуватимуть на кожну з груп.

Створена в такий спосіб матриця, у якій прописані кроки взаємодії з кожною групою стейкхолдерів, здатна забезпечити системну взаємодію з ключовими зацікавленими сторонами.

Ще одним корисним інструментом аналізу стейкхолдерів є створення так званої карти впливу на зацікавлених сторін.

Після проведення аналізу стейкхолдерів потрібно запланувати комунікацію з ними. І для цього ми пропонуємо такі канали:

СтейкхолдерКанали комунікації
Органи державної влади та місцевого самоврядуванняособисті зустрічі;
поширення інформації в релевантних медіа;
запрошення на публічні події (форуми, конференції, публічні обговорення, фокус-групи тощо);
публічне звітування;
офіційне листування;
запити на отримання доступу до публічної інформації.
Суспільство, місцеві громадисайт, форма зворотного зв’язку на сайті;
сторінки в соцмережах;
лідери суспільної думки;
публічні громадські обговорення та інші події (форуми, акції, фестивалі тощо);
листування: електронна і звичайна пошта;
телефон.
Неурядові організації (НУО), об’єднання громадянсайт, форма зворотного зв’язку на сайті;
сторінки в соцмережах;
лідери суспільної думки;
публічні громадські обговорення та інші події (форуми, акції, фестивалі тощо);
листування: електронна і звичайна пошта;
телефон.
Медіасайт;
сторінки в соцмережах;
телефон;
особисті зустрічі;
пресанонс та пресреліз.
Міжнародні організаціїсайт (версія іноземною мовою);
участь у публічних подіях регіонального, національного та міжнародного рівня;
онлайн-майданчики для неурядових організацій;
розсилання звітності;
соціальні мережі;
листування: електронна і звичайна пошта;
особисті зустрічі;
телефон.
Інвесторисайт;
участь у публічних подіях регіонального, національного та міжнародного рівня;
поширення інформації в релевантних медіа;
розсилання звітності;
листування: електронна і звичайна пошта;
особисті зустрічі;
телефон.

Грамотне управління стейкхолдерами допомагає успішно реалізувати проєкт, сприяє зростанню та розвитку організації в перспективі. Тож для напрацювання дієвих алгоритмів у роботі зі стейкхолдерами пропонуємо декілька вправ. 

Мозковий штурм «ВИЯВЛЕННЯ ГРУП СТЕЙКХОЛДЕРІВ»

Мета

сформувати перелік ключових зацікавлених сторін у питаннях створення безпечного освітнього середовища в громаді та визначити їхні ролі.

Необхідні матеріали

фліпчарт, аркуш для фліпчарту, маркер, кольорові стикери.

Хід проведення

u003cemu003eI етапrnu003c/emu003eТренер пропонує групі назвати ключових зацікавлених сторін у реалізації програми «Безпечна громада» в їхній громаді та записує результати штурму на аркуші для фліпчарту, водночас модеруючи процес.rnrnu003ciu003eII етапrnu003c/iu003eТренер просить учасників визначити одну-три ключові компетенції та зони впливу кожного зі стейкхолдерів і записує їх на цьому ж аркуші.rnrnu003ciu003eIII етапrnu003c/iu003eТренер пропонує учасникам за допомогою кольорових стикерів визначити роль кожного із стейкхолдерів у процесі втілення програми, наприклад, «долучаємо до участі в освітній програмі», «залучаємо як експерта з окремих тем», «партнери, що безпосередньо впливають на формування безпечного освітнього середовища».

Запитання для обговорення
1. Для чого варто створювати таку мапу стейкхолдерів?
2. Чи було корисним для вас розроблення такої мапи?
3. Що нового для себе відкрили?
4. Чи має бути на цій карті дитина? Де її місце?
5. Хто і як між собою пов’язаний?
6. Від кого залежить швидкість і якість реагування на небезпечну ситуацію?
7. Які думки і відчуття породжує ця карта? Чи хочеться на ній щось змінити?

Робота в групах «ПЛАН РОБОТИ ЗІ СТЕЙКХОЛДЕРАМИ»

Мета

розвинути вміння учасників складати план роботи зі стейкхолдерами.

Необхідні матеріали

чотири аркуші для фліпчарту, вісім маркерів.

Хід проведення

u003culu003ernu003cli aria-level=u00221u0022u003eТренер об’єднує учасників у чотири робочі групи, кожна з яких працюватиме над розробленням плану роботи з конкретною групою стейкхолдерів.u003c/liu003ernu003cli aria-level=u00221u0022u003eКожна з груп отримує додаткове пояснення — мета роботи зі стейкхолдерами з кожного з квадрантів. Для цього можна роздрукувати та поширити між групами чотири блоки матриці із запитаннями, що подана вище, або ж виписати дії на окремих аркушах.u003c/liu003ernu003cli aria-level=u00221u0022u003eУчасники кожної з груп напрацьовують послідовний план роботи зі своєю групою стейкхолдерів і презентують його.u003c/liu003ernu003cli aria-level=u00221u0022u003eОпісля тренер проводить загальне обговорення та заохочує учасників з усіх груп подискутувати й допрацювати плани.u003c/liu003ernu003c/ulu003ern

Запитання для обговорення
1. Чи була корисною для вас вправа?
2. Що ви зрозуміли під час виконання цієї вправи?
3. Що буде вам корисним у професійній діяльності?

Індивідуальна робота «МОЯ РОЛЬ У НАДЗВИЧАЙНІЙ СИТУАЦІЇ» (за матеріалами Громадського центру профілактики стресу, м. Кір’ят-Шмона, Ізраїль)

Мета

сприяти усвідомленню учасниками власного впливу та відповідальності під час надзвичайної ситуації в закладі освіти, кращому розумінню своєї ролі та ролей інших відповідальних за реагування осіб.

Необхідні матеріали

аркуші із завданням за кількістю учасників.

Хід проведення

u003cdiv class=u0022anchoring-exercise-block__sectionu0022u003ernu003cdiv class=u0022anchoring-exercise-block__description-section page__contentu0022u003ernrnТренер роздає учасникам аркуші із наступними запитаннями, на які кожний відповідає протягом 10–15 хвилин:rnu003colu003ern tu003cliu003eОпишіть свою роль у разі надзвичайної ситуації, яка може стосуватися вашого закладу освіти.u003c/liu003ern tu003cliu003eЯкі ресурси є у вас під час надзвичайної ситуації у вашому закладі освіти?u003c/liu003ern tu003cliu003eЗ ким доведеться співпрацювати під час цієї надзвичайної ситуації і які можуть бути функції цих людей?u003c/liu003ern tu003cliu003eЯкі ваші очікування від керівництва в такій ситуації?u003c/liu003ern tu003cliu003eЗ якими труднощами ви очікуєте стикнутися: а) професійно, б) особисто?u003c/liu003ernu003c/olu003ernПісля індивідуального виконання завдання тренер проводить спільне обговорення.rnrnu003c/divu003ernu003c/divu003e

Завдання для учасників
1. Опишіть свою роль у разі надзвичайної ситуації, яка може стосуватися вашого закладу освіти.
2. Які ресурси є у вас під час надзвичайної ситуації у вашому закладі освіти?
3. З ким доведеться співпрацювати під час цієї надзвичайної ситуації і які можуть бути функції цих людей?
4. Що ви зрозуміли під час виконання цієї вправи?
5. Що буде вам корисним у професійній діяльності?