Тема 4.2. Адвокація змін у громаді

У попередній темі ми з’ясували, як усі зацікавлені сторони можуть ефективно співпрацювати. 

Проте іноді виклики довкола, технологічний процес та зміна поведінки людей зумовлюють потребу змін. Їх не завжди легко запровадити в системі, що вже працює. Їх необхідно «підсвітити», пояснити й аргументувати.  

Наприклад, ситуація з облаштуванням та доступністю укриттів яскраво показала, що для того, щоб напрацювати нові механізми роботи в громаді та щоб ця безпекова складова стала дієвою, необхідне втручання громадськості. 

Це — адвокаційні процеси, і саме про них, як про дієвий інструмент впровадження змін у громаді, ми поговоримо в цій темі. 

Уявіть собі чашку чаю. 

Так, можливо, ви уявили улюблену домашню чашку з чорним чаєм із лимоном. Вона вашого улюбленого жовтого кольору, з філігранним вушком, стоїть на такій же тарілочці, а поряд – два шматочки цукру. 

Чи все ж у ваших фантазіях інша картинка? Мабуть, усе ж кожен і кожна з нас уявив свою картинку, і всі вони різні.

Так само — і з темою безпечного освітнього середовища: кожен із нас бачить її крізь призму своїх інтересів, зацікавлень чи досвіду. Тож, перед тим, як розпочати роботу над адвокаційною кампанією зі створення безпечного освітнього середовища, перевірте, чи всі учасники й учасниці цього процесу розуміють питання однаково.

Перш за все, ширше розгляньмо функції адвокації:

1. Комунікація про необхідність змін, зрозуміла для всіх стейкхолдерів, що надалі сприяє зменшенню спротиву та об’єднанню довкола важливих питань.
2. Дерегулювання, створення сприятливого середовища для розвитку суспільних ініціатив.
3. Отримання або збереження за певними суспільними групами їхніх конкретних прав (як-от у нашому випадку, права на освіту).
4. Розроблення та впровадження сприятливих місцевих, регіональних чи національних програм, що публічно закріплюють пріоритети та вектори роботи влади (наприклад, розроблення та затвердження на сесії ради громади програми про створення безпечного освітнього середовища).
5. Вирішення суспільних проблем, які перебувають винятково в компетенції державної влади та/чи органів місцевого самоврядування.  

А далі — приклади:

Кейс 1

Депутатську комісію з питань освіти ради територіальної громади (ТГ) очолює Галина Іванівна, яка до цього понад 10 років була керівником управління освіти району, що збільшився після реформи децентралізації. Тепер Галина Іванівна безробітна, але має амбіції очолити відділ освіти громади. Андрій Іванович, директор однієї із шкіл, погоджує з відділом освіти виділення додаткових коштів з місцевого бюджету на навчання корекційних вчителів та закупівлю потрібного обладнання для сенсорної кімнати школи. Відділ освіти погоджує таку пропозицію, але після розгляду профільної депутатської комісії її відкидають.

Кейс 2

Поблизу однієї із шкіл у місті, що входить до складу громади, але розміщена не в центрі, вже декілька місяців не працює світлофор. Адміністрація школи декілька разів письмово зверталася до керівника місцевого комунального підприємства, на балансі якого перебуває пристрій. Але жодних дій чи відповідей на звернення не було. Сніжана Іванівна, директорка школи, звернулась до відділу освіти з проханням посприяти вирішенню цієї проблеми, адже технічні працівники школи щоранку патрулюють ділянку та допомагають дітям перейти цю доволі складну частину дороги. На жаль, на звернення відділу освіти комунальне підприємство відповіло, що на ремонт світлофора цьогоріч у нього коштів не передбачено.

Кейс 3

В одному із сіл громади місцеві мешканці вже впродовж кількох місяців скаржаться на насилля в одній із сімей у складних життєвих обставинах: мати, яка самостійно виховує трьох дітей, піднімає на них руку. Синці також помітила і класна керівничка одного із дітей. Вона повідомила про це Анатолію Івановичу, директорові школи. Він подав відповідне звернення до служби у справах дітей громади. Там відповіли, що розглянуть це питання, але минуло декілька місяців і ситуація не змінилась. Анатолій Іванович залучив підтримку місцевої правозахисної організації, і її представники порадили йому в разі надходження подібних повідомлень негайно телефонувати в поліцію.

Кейс 4

В одній із деокупованих громад місцева влада ухвалила рішення про відновлення роботи закладів загальної середньої освіти наживо. Проте, зважаючи на часті обстріли частини громади, що перебуває доволі близько до зони бойових дій, директори трьох шкіл відмовились виконувати це рішення. Відділ освіти пригрозив їм звільненням. Директори написали і надіслали листа до освітнього омбудсмена з проханням з’ясувати правомірність погроз. Моніторингова група служби освітнього омбудсмена, яка відвідала громаду, підтвердила, що укриття у вищезгаданих закладах не відповідають потрібним вимогам. Тим паче, що іноді в громаді ракетна небезпека може тривати понад п’ять годин поспіль. На зустрічі з моніторинговою групою були присутні також громадські активісти, які запропонували розробити стратегію створення безпечного освітнього середовища, адже питання безпеки є актуальним не тільки під час воєнного стану.

Важливо знати, що подати звернення у відповідну службу чи організацію — це не про адвокацію. Адже інструменти адвокації найчастіше включають комплексний підхід до вирішення проблеми. Мети адвокаційної кампанії досягають через взаємодію з різними стейкхолдерами, вплив на громадську думку та рішення в політичній, економічній, соціальній сферах управління.

На сьогодні адвокація в Україні окремим законодавчим актом не врегульована. Проте різні аспекти відносин в цій сфері вибірково регулюються окремими законами. Як-от Закон України (ЗУ) «Про звернення громадян» регулює питання практичної реалізації громадянами конституційного права вносити до органів влади свої пропозиції, заяви, скарги і в такий спосіб впливати на їхню роботу, або ж ЗУ «Про доступ до публічної інформації» визначає порядок забезпечення права кожного громадянина на доступ до інформації, якою володіють суб’єкти владних повноважень та інші визначені законом розпорядники, а також до інформації, що становить суспільний інтерес.

Отже, щоб якісно реалізувати адвокаційну кампанію, потрібно чітко розуміти, хто і за що відповідає (тобто чітко обрати об’єкти адвокації), а також заручитись підтримкою інших зацікавлених сторін, які можуть вплинути на ухвалення необхідних нам рішень.

Обов’язковою умовою результативності адвокаційної роботи є налагодження якісної комунікації на всіх рівнях та зі всіма об’єктами і стейкхолдерами. Наприклад, взаємодія із владою допомагає покращити обізнаність представників владних структур із потребою у зміні, яку ви втілюєте, заручитись підтримкою в реалізації ваших ініціатив/проєктів, отримувати своєчасну інформацію про доступні можливості, законодавчі чи нормативно-правові зміни та про громадські слухання, круглі столи.

Тобто, якщо вам справді вдасться налагодити з владою якісну взаємодію, то потреба в реалізації адвокаційної кампанії зникне частково чи повністю. Нагадуємо, що релевантні канали й інструменти комунікації ми вивчали в попередній темі.

Для закладів освіти особливо важливо розуміти роль засновників закладів загальної середньої освіти. Більше про це — в додатку.

Нижче в таблиці поданий приклад, як можна створити план проведення адвокаційної кампанії.

Також важливо враховувати особливості ухвалення рішень під час воєнного стану. 

І наостанок, додаткові інструменти адвокації, які посилюватимуть вас на шляху до змін:

1. Письмові звернення до органів влади (з чіткою, логічною структурою та зрозумілою метою, наприклад, запит на отримання доступу до публічної інформації, скарга, лист-прохання, лист із пропозиціями тощо).
2. Організація зустрічей з представниками органів влади (через офіційні листи-запрошення, контактування через офіційну канцелярію посадовців, особисті контакти).
3. Залучення інших стейкхолдерів до процесу адвокації (наприклад, осіб, які безпосередньо не ухвалюють рішення, але мають на них вплив).
4. Запрошення представників влади до участі у ваших заходах, пов’язаних із проблемою, яку ви вирішуєте.
5. Членство в громадських радах, робочих групах зі створення окремих нормативно-правових актів.

Австрійський вчений Ернст фон Фейхтерслебен казав: «Плани – це мрії обізнаних людей». Отож плануйте власні адвокаційні кампанії. І нехай ваші мрії, що мають принести користь суспільству, стають планами і реальністю!