Ключові тези етеру «Дотримання прав в освіті в умовах війни» з Надією Лещик
Онлайн-консультування з правових питань у сфері освіти – безоплатна послуга для представників органів місцевого самоврядування та учасників освітнього процесу, яку з квітня 2023 року запровадила громадська організація «Про.Світ» спільно зі Службою освітнього омбудсмена. За вісім місяців роботи наразі нею скористалися майже 400 освітян, освітніх управлінців та батьків з 222 громад України.
Ви ще маєте можливість отримати фахову юридичну консультацію до 15 грудня.
Найчастіше представники громад, керівники закладів освіти та учасники освітнього процесу зверталися з таких правових питань:
- трудові права та трудові відносини – 98
- кадрові питання – 69
- оплата праці – 32
- атестація та сертифікація – 32
- освітній процес – 19
- реорганізація, ліквідація закладів освіти – 19
- діяльність закладів освіти – 18
- порушення прав здобувачів освіти – 18
- порушення прав педагогічних працівників -12
- мережа закладів освіти – 10
- освітня субвенція – 7
- безпечне освітнє середовище – 5
- фінансова автономія – 3
- інші питання – 26.
Найбільше звернень надійшло з таких областей:
Про актуальні проблеми у сфері освіти, які турбують громади та учасників освітнього процесу, а також про те, як їм отримати кваліфіковану правову допомогу під час етеру розповіла начальниця відділу медіа та аналітики Служби освітнього омбудсмена України Надія Лещик.
Захист прав учасників освітнього процесу – головне завдання освітнього омбудсмена
«Освітній омбудсмен є посадовою особою, на яку покладається захист прав у сфері освіти. А Служба освітнього омбудсмена забезпечує роботу освітнього омбудсмена»,
— пояснює Надія Лещик
Три основні завдання Служби освітнього омбудсмена:
- захист прав учасників освітнього процесу;
- медіапросвітництво, зокрема, надання юридичних роз’яснень;
- оновлення освітнього законодавства (працівники Служби входять до складу різних робочих груп, де напрацьовують та вносять пропозиції до чинного законодавства чи при розробці нового).
Звернутися до освітнього омбудсмена можна на сайті та через пошту: ez@eo.gov.ua
«Під час повномасштабного вторгнення виникло багато проблем та змін до законодавства. Освітяни потребували та потребують консультацій з юристами. На жаль, у закладах освіти не передбачено юристів, окрім закладів вищої освіти. Юристи в управліннях освіти часто завантажені своєю роботою. Тому виникла ідея разом із «Про.Світ» створити консультування онлайн, надавати громадам та освітянам додаткову можливість орієнтуватися, як діяти, щоб не порушувати законодавство»,
— розповідає Надія Лещик
Крім того, на основі відповідей на запитання, які надійшли під час онлайн-консультування, експерти «Про.Світ» та Служби освітнього омбудсмена створили довідник «Громадам – про освіту».
Довідник зараз доповнюється, адже ще багато питань потребують роз’яснення.
Під час етеру Надія Лещик також відповіла на запитання учасників, які вони залишали у формі реєстрації та в коментарях трансляції етеру. Найбільше представників громад та учасників освітнього процесу хвилювали питання реорганізації освітньої мережі, обробки персональних даних, меж повноважень управлінь освіти, оголошення простою. Наводимо ключові тези етеру на ці найпоширеніші теми.
Що потрібно враховувати під час реорганізації освітньої мережі
Надія Лещик звертає увагу, що під час реорганізації освітньої мережі план дій для громад має бути наступним:
- зробити аналіз демографічної ситуації та демографічний прогноз для перспектив розвитку мережі;
- вивчити ринок праці, наявність ЗВО, профілі ліцеїв (зокрема ознайомитися з прогнозами світових організацій щодо актуальності професій на ринку праці);
- розробити план заходів, які необхідно виконати за кожен рік (наприклад, в один рік – це закупівля шкільних автобусів, наступного року – закупівлі для покращення навчання);
- забезпечити права учасників освітнього процесу;
- здійснювати широку комунікацію з громадою.
Під час реорганізації комунікація займає чи не перше місце, наголошує Надія Лещик: «Дуже багато громад провалюють комунікацію і коли батьки, педагоги, громадськість випадково дізнаються про плани реорганізації освітньої мережі, починаються скандали з батьками, педагогами. Тоді рішення приймається не на користь громади, а для того, щоб погасити ці пожежі. А коли ви комунікуєте з громадою – відбувається спільне залучення для напрацювання правильних рішень. У нас є приклади громад, яким це вдалося. Комунікацію можна здійснювати через брифінги, пресконференції, соцмережі чи сайти громади».
Більш детально про реорганізацію освітньої мережі в умовах воєнного стану читайте за покликанням.
Персональні дані в закладах освіти: що потрібно знати
Служба освітнього омбудсмена спільно з фахівцями Української Гельсінської спілки з прав людини вивчали законодавчі особливості щодо цього питання. Головний меседж – батькам не потрібно надавати згоду на обробку персональних даних у закладах освіти, адже обробка персональних даних дитини здійснюється на підставі закону.
«Для багатьох це, напевно, буде відкриттям. Обробляються персональні дані на декількох підставах: на підставі закону, на підставі згоди на обробку персональних даних та інших підстав. Обробка персональних даних у закладі освіти відбувається на підставі законів, зокрема законів у сфері освіти. Це відбувається на основі заяви про зарахування, яку батьки пишуть добровільно, без примусу надають персональні дані своїх дітей закладу освіти. Ця заява про зарахування є підставою для обробки даних. Тобто отримавши заяву про зарахування, заклад освіти починає обробляти персональні дані»,
— коментує Надія Лещик
Без окремої згоди батьків освітянин має право вносити персональні дані до:
- Програмно-апаратного комплексу «Автоматизований інформаційний комплекс освітнього менеджменту» (ПАК «АІКОМ»);
- Єдиної державної електронної бази з питань освіти (ЄДЕБО);
- Електронного щоденника на базі АІКОМ.
Увага! Проте не можна вносити персональні дані учнів без згоди батьків до приватних електронних журналів та щоденників.
«У статтях 74 та 74-1 Закону України “Про освіту” зазначені ці державні електронні реєстри. Якщо заклад освіти не внесе дані до АІКОМу, то він не отримає на цього учня державної освітньої субвенції. Якщо не внесе дані до ЄДЕБО, то дитина не отримає документ про освіту. І тому це обов’язок закладу освіти – вносити персональні дані до цих державних електронних реєстрів»,
— наголошує Надія Лещик
Вона розповіла, що траплялися випадки, коли громада проплатила приватний електронний журнал та щоденник, а частина батьків відмовлялася ними користуватися і відкликала згоду на обробку персональних даних. У такому випадку вчителі мають фіксувати оцінювання учня та облік відвідування у паперовому журналі та паперовому щоденнику. Як діяти закладу освіти, коли батьки не дають згоду на обробку персональних даних або подають заяву про її відкликання – у спільному роз’ясненні освітнього омбудсмена та УГСПЛ тут.
Чи має право директор школи відмовити у зарахуванні учня до школи, якщо мати не дає згоди на обробку даних?
«В українському, як і в міжнародному законодавстві, права дитини мають переважне право над правами дорослого. Тому право дитини на освіту переважає над заявами батьків, якщо вони не дають згоду на обробку персональних даних. Обробка персональних даних здійснюється на підставі закону, коли мати чи батько подали заяву про зарахування до закладу освіти»,
— роз’яснює Надія Лещик
Які права освітян під час простою
В освітян виникали часті питання про законодавче підґрунтя оголошення та оплати простою, зарахування стажу роботи під час простою, оформлення лікарняного, відпустки у простої тощо.
Варто зазначити, що простій – це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами (стаття 34 Кодексу Законів про працю України).
Періоди простою працівників зараховуються до стажу роботи, що дає їм право на щорічну основну відпустку, каже Надія Лещик, але звертає увагу: «Деякі працівники можуть бути у простої, а деякі ні, тому що, наприклад, охоронцю, прибиральниці треба постійно виконувати свої повноваження. У цих ситуаціях простій важко оголосити. Це все – повноваження керівника. У запитанні про простій було питання про примус до відпустки – примушувати працівників писати заяви на відпустки власним коштом керівник не має права. Також період простою зараховується до стажу роботи, й це дає право на щорічну відпустку».
Більше роз’яснень про права на щорічну основну відпустку працівників, які під час дії воєнного стану тривалий час знаходяться на простої можна знайти тут.
Права та обов’язки відділів, управлінь освіти у громадах
Закон України «Про освіту» з 2017 року позбавив засновників та органи управління освіти певних прав. У пораднику для голів та управлінців освітою територіальних громад, розробленому в межах впровадження Швейцарсько-українського проєкту DECIDE – «Децентралізація для розвитку демократичної освіти» зазначається, що
вони, зокрема, не можуть здійснювати:
- управління закладами освіти комунальної форми власності;
- контроль за виконанням вимог щодо навчання дітей;
- участь у розробленні та реалізації варіативної складової змісту загальної середньої освіти;
- добір, призначення на посаду та звільнення з посади педагогічних працівників державних і комунальних закладів дошкільної та загальної середньої освіти, а також координувати дії педагогічних, виробничих колективів.
Під час етеру виникло багато питань, які пов’язані з викликами воєнного часу. Зокрема, як працювати на деокупованих територіях, де часом й надалі працюють вчителі чи керівники закладів, які пішли на співпрацю з окупаційною владою. Ці та інші питання варто більш детально описати та звернутися для онлайн-консультування. Тож нагадуємо, що ви ще маєте можливість отримати фахову юридичну консультацію до 15 грудня.
Етер відбувся у рамках проєкту «Про.Спільноти: безпечне та сприятливе середовище для навчання дітей», який реалізує Центр інноваційної освіти «Про.Світ» за підтримки ULEAD з Європою та у співпраці зі Службою освітнього омбудсмена.