BASICS
Трудові договори з педагогами пенсійного віку
У рамках послуги онлайн-консультування до нас приходять запити на різні освітні теми. Зокрема, ми отримали запит про те, чи потрібно у 2023 році укладати з педагогічними працівники державних і комунальних закладів загальної середньої освіти, які досягли пенсійного віку та яким виплачується пенсія за віком строкові трудові договори від одного до трьох років.
У співпраці зі Службою освітнього омбудсмена та експертним розʼясненням юриста Центру інноваційної освіти «Про.Світ» Микитою Буровим ми підготували статтю на тему трудових відносин з педагогами, які отримують пенсію за віком, де дослідили контекст питання.
У співпраці зі Службою освітнього омбудсмена та експертним розʼясненням юриста Центру інноваційної освіти «Про.Світ» Микитою Буровим ми підготували статтю на тему трудових відносин з педагогами, які отримують пенсію за віком, де дослідили контекст питання.
Відповідь на питання
7 лютого 2023 року Конституційний Суд України визнав неконституційним абзац третій частини другої статті 22 Закону України "Про повну загальну середню освіту" від 16 січня 2020 року № 463–IX, і вимога закону про те, що педагогічні працівники державних та комунальних закладів загальної середньої освіти, які досягли пенсійного віку, та яким виплачується пенсія за віком, мають працювати на основі трудових договорів, що укладаються строком від одного до трьох років, стала нечинною.
Наразі жодних відмінностей між прийняттям на роботу працівника, який щойно завершив навчання у закладі передвищої чи вищої освіти, педагога з певним стажем роботи чи педагога, який досяг пенсійного віку, не існує. Відповідно немає відмінностей щодо укладання трудових договорів між роботодавцем, тобто закладом освіти та педагогом.
Тому укладати строкові договори з педагогічними працівниками державних і комунальних закладів загальної середньої освіти, які досягли пенсійного віку та яким виплачується пенсія за віком строкові трудові договори у 2023 році не потрібно.
Наразі жодних відмінностей між прийняттям на роботу працівника, який щойно завершив навчання у закладі передвищої чи вищої освіти, педагога з певним стажем роботи чи педагога, який досяг пенсійного віку, не існує. Відповідно немає відмінностей щодо укладання трудових договорів між роботодавцем, тобто закладом освіти та педагогом.
Тому укладати строкові договори з педагогічними працівниками державних і комунальних закладів загальної середньої освіти, які досягли пенсійного віку та яким виплачується пенсія за віком строкові трудові договори у 2023 році не потрібно.
Контекст
У 2020 році було прийнято Закон України "Про повну загальну середню освіту". Відповідно до абзацу третього частини другої статті 22 новоприйнятого закону педагогічні працівники та працівниці державних і комунальних закладів загальної середньої освіти, які досягли пенсійного віку та яким виплачується пенсія за віком, працюють на основі трудових договорів, що укладаються строком від одного до трьох років.
При цьому у пояснювальній записці до проєкту закону, яким було запропоновано дану норму зазначається, що «дискримінаційних ознак немає». Більше того, Національна академія педагогічних наук України у відповідь на лист Конституційного Суду України №354-005-16/3388 від 03 вересня 2020 року щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України "Про повну загальну середню освіту" від 16 січня 2020 року №463-ІХ прям наголошує на тому, що:
"спірну норму абзацу третього частини другої статті 22 Закону України "Про повну загальну середню освіту" прийнято з урахуванням часу, необхідності кадрового забезпечення інноваційного розвитку молоді та з метою відповідного оновлення складу педагогічного персоналу в освіті".
На думку фахівців Національної академії педагогічних наук України також абзац третій частини другої статті 22 Закону України "Про повну загальну середню освіту" не можна вважати дискримінаційними, оскільки в наведеному випадку йдеться лише про зміну оформлення трудових відносин – після закінчення строку договору педагогічні працівники та працівниці не позбавляються права на працю, за згодою сторін договір може бути укладений (продовжений) на новий строк, що прямо передбачено статтею 23 Кодексу законів про працю України».
При цьому у пояснювальній записці до проєкту закону, яким було запропоновано дану норму зазначається, що «дискримінаційних ознак немає». Більше того, Національна академія педагогічних наук України у відповідь на лист Конституційного Суду України №354-005-16/3388 від 03 вересня 2020 року щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України "Про повну загальну середню освіту" від 16 січня 2020 року №463-ІХ прям наголошує на тому, що:
"спірну норму абзацу третього частини другої статті 22 Закону України "Про повну загальну середню освіту" прийнято з урахуванням часу, необхідності кадрового забезпечення інноваційного розвитку молоді та з метою відповідного оновлення складу педагогічного персоналу в освіті".
На думку фахівців Національної академії педагогічних наук України також абзац третій частини другої статті 22 Закону України "Про повну загальну середню освіту" не можна вважати дискримінаційними, оскільки в наведеному випадку йдеться лише про зміну оформлення трудових відносин – після закінчення строку договору педагогічні працівники та працівниці не позбавляються права на працю, за згодою сторін договір може бути укладений (продовжений) на новий строк, що прямо передбачено статтею 23 Кодексу законів про працю України».
Рішення Конституційного Суду України
56 народних депутатів та депутаток України звернулися до Конституційного Суду України з клопотання щодо перевірки на відповідність Конституції України (конституційність) абзацу третього частини другої статті 22 Закону України "Про повну загальну середню освіту" від 16 січня 2020 року №463-ХІ.
7 лютого 2023 року, Конституційний Суд України на пленарному засіданні ухвалив Рішення, яким визнав приписи абзацу третього частини другої статті 22 Закону України «Про повну загальну середню освіту» неконституційним. Свою позицію Конституційний Суд України обгрунтував наступним чином:
«Можливість вільно обирати вид праці та добровільно вступати у трудові правовідносини означає свободу вибору особи, яка прагне набути юридичного статусу працівника, зокрема вільний вибір виду трудового договору. Такі юридичні факти, як досягнення пенсійного віку, виплата пенсії за віком та робота в державних або комунальних закладах загальної середньої освіти, не можна вважати достатніми і прийнятними підставами для порушення свободи укладення трудового договору педагогічними працівниками, адже ця свобода означає, окрім іншого, можливість вільно обговорювати умови трудового договору та приймати їх чи не приймати.
Педагогічний працівник, який раніше мав право на укладення безстрокового трудового договору та користувався таким правом протягом певного періоду, не може бути позбавлений цього права лише з огляду на досягнення ним пенсійного віку та факт отримання пенсії за віком, адже Конституція України не пов'язує право на працю та свободу укладення трудового договору з досягненням певного віку, з отриманням пенсії за віком (або інших видів соціальних виплат та соціальної допомоги) чи роботою в установах певної форми власності. Так само Конституція України не пов'язує право на працю та свободу укладення трудового договору з отриманням особою певного виду власності, а пенсійні виплати, згідно з юридичною позицією Європейського суду з прав людини, є саме власністю особи в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини 1 основоположних свобод 1950 року».
Отже, унормування, запроваджене законодавцем в абзаці третьому частини другої статті 22 Закону, не має легітимної мети, адже для одних педагогічних працівників право на укладення безстрокового трудового договору зберігається, а інших законодавець позбавив цього права лише зважаючи на такі юридичні факти:
1) робота в державному або комунальному закладі загальної середньої освіти;
2) досягнення пенсійного віку;
3) отримання пенсії за віком, що по суті, означає унеможливлення укладання безстрокового трудового договору лише з огляду на отримання особою певного виду діяльності (пенсійних виплат).
7 лютого 2023 року, Конституційний Суд України на пленарному засіданні ухвалив Рішення, яким визнав приписи абзацу третього частини другої статті 22 Закону України «Про повну загальну середню освіту» неконституційним. Свою позицію Конституційний Суд України обгрунтував наступним чином:
«Можливість вільно обирати вид праці та добровільно вступати у трудові правовідносини означає свободу вибору особи, яка прагне набути юридичного статусу працівника, зокрема вільний вибір виду трудового договору. Такі юридичні факти, як досягнення пенсійного віку, виплата пенсії за віком та робота в державних або комунальних закладах загальної середньої освіти, не можна вважати достатніми і прийнятними підставами для порушення свободи укладення трудового договору педагогічними працівниками, адже ця свобода означає, окрім іншого, можливість вільно обговорювати умови трудового договору та приймати їх чи не приймати.
Педагогічний працівник, який раніше мав право на укладення безстрокового трудового договору та користувався таким правом протягом певного періоду, не може бути позбавлений цього права лише з огляду на досягнення ним пенсійного віку та факт отримання пенсії за віком, адже Конституція України не пов'язує право на працю та свободу укладення трудового договору з досягненням певного віку, з отриманням пенсії за віком (або інших видів соціальних виплат та соціальної допомоги) чи роботою в установах певної форми власності. Так само Конституція України не пов'язує право на працю та свободу укладення трудового договору з отриманням особою певного виду власності, а пенсійні виплати, згідно з юридичною позицією Європейського суду з прав людини, є саме власністю особи в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини 1 основоположних свобод 1950 року».
Отже, унормування, запроваджене законодавцем в абзаці третьому частини другої статті 22 Закону, не має легітимної мети, адже для одних педагогічних працівників право на укладення безстрокового трудового договору зберігається, а інших законодавець позбавив цього права лише зважаючи на такі юридичні факти:
1) робота в державному або комунальному закладі загальної середньої освіти;
2) досягнення пенсійного віку;
3) отримання пенсії за віком, що по суті, означає унеможливлення укладання безстрокового трудового договору лише з огляду на отримання особою певного виду діяльності (пенсійних виплат).
Який наслідок прийнятого Рішення КСУ
На сьогодні педагогічні працівники та працівниці, які досягли пенсійного віку та яким виплачується пенсія за віком, продовжують працювати на умовах безстрокового трудового договору.
При цьому ухвалення такого рішення не призводить до автоматичного відновлення безстрокових трудових договорів педагогічних працівників та працівниць – попередньо укладені строкові договори зберігають свою чинність, а завершення їх строку дії є підставою для звільнення працівника/працівниці.
Подальші трудові відносини можливі виключно за наявності спільної згоди обох сторін: працівника/працівниці та роботодавця. Наведена правова позиція повністю відповідає актуальній судовій практиці. Зокрема, у Постанові Верховного Суду від 22 березня 2023 року по справі №305/1340/21 (покликання) наголошується, що звільнення педагогічного працівника у зв'язку із завершенням дії строкового договору, укладеного на виконання вимог чинного на той момент абзацу третього частини другої статті 22 "Про повну загальну середню освіту", повністю відповідає нормам чинного законодавства.
Ви можете звернутись до Про.Світ для отримання онлайн-консультацій з юридичних, безпекових та інших питань за покликанням.
Послуга онлайн-консультування є безкоштовною і надається у рамках проєкту «Про.Спільноти: безпечне та сприятливе середовище для навчання дітей», що реалізується Центром інноваційної освіти «Про.Світ» за підтримки ULEAD з Європою та у співпраці зі Службою освітнього омбудсмена.
При цьому ухвалення такого рішення не призводить до автоматичного відновлення безстрокових трудових договорів педагогічних працівників та працівниць – попередньо укладені строкові договори зберігають свою чинність, а завершення їх строку дії є підставою для звільнення працівника/працівниці.
Подальші трудові відносини можливі виключно за наявності спільної згоди обох сторін: працівника/працівниці та роботодавця. Наведена правова позиція повністю відповідає актуальній судовій практиці. Зокрема, у Постанові Верховного Суду від 22 березня 2023 року по справі №305/1340/21 (покликання) наголошується, що звільнення педагогічного працівника у зв'язку із завершенням дії строкового договору, укладеного на виконання вимог чинного на той момент абзацу третього частини другої статті 22 "Про повну загальну середню освіту", повністю відповідає нормам чинного законодавства.
Ви можете звернутись до Про.Світ для отримання онлайн-консультацій з юридичних, безпекових та інших питань за покликанням.
Послуга онлайн-консультування є безкоштовною і надається у рамках проєкту «Про.Спільноти: безпечне та сприятливе середовище для навчання дітей», що реалізується Центром інноваційної освіти «Про.Світ» за підтримки ULEAD з Європою та у співпраці зі Службою освітнього омбудсмена.