Назад до Корисних матеріалів
онлайн-консультування
30.08.2023
Проєкт "Про.Спільноти: безпечне та сприятливе середовище для навчання дітей"
Вчителі
~ 1 хв.

Простій: умови, правомірність, документи про переведення

Простій: умови, правомірність, документи про переведення
У рамках рубрики «Онлайн-консультування: найчастіші запити» ми отримали запит пояснити умови, правомірність та документи щодо переведення на простій. Спільно зі Службою освітнього омбудсмена ми підготували відповідь.
Простій 一 це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами (стаття 34 Кодексу Законів про працю України). Рішення про переведення закладу освіти на простій приймає керівник закладу освіти, про що має видати офіційний наказ та ознайомити з цим наказом працівників.
Якщо в закладі освіти оголошується простій 一 працівники не зобов'язані виходити на роботу. Водночас, відповідно до статті 34 Кодексу Законів про працю України, у разі простою працівники можуть бути переведені за їхньою згодою з урахуванням спеціальності і кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, в установу, організацію, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця.

Як зазначає освітній омбудсмен, неправомірно оголошувати простій для економії коштів. У цьому випадку керівники закладів освіти та органів управління освітою фактично стають заручниками ситуації, коли задля економії бюджету змушені вдаватися до незаконних дій, зокрема сумнівного переведення працівників на простій.
Оплата простою
Час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). Це визначено статтею 113 Кодексу законів про працю України. Закон не забороняє виплачувати вище, ніж ⅔ тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу), більший розмір може встановлюватися галузевими нормативними документами та колективними договорами.

Постановою Кабміну від 07 березня 2022 р. № 221 надано право керівникам державних органів, підприємств, установ та організацій, що фінансуються або дотуються з бюджету, до припинення чи скасування воєнного стану в Україні в межах фонду заробітної плати, передбаченого у кошторисі, самостійно визначати розмір оплати часу простою працівників, але не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові тарифного розряду (посадового окладу).

Також, згідно з листом МОН №1/3378-22 від 07.03.2022, оплата праці усім працівникам (педагогічним, науково-педагогічним та іншим працівникам) закладів і установ освіти, навчання у яких призупинено, здійснюються в розмірі середньої заробітної плати, а тих педагогічних працівників, оплата праці яких здійснюється за тарифікацією, із розрахунку заробітної плати, встановленої при тарифікації, з дотриманням при цьому умов чинного законодавства.
Особливості оплати простою у формулі освітньої субвенції
Але звертаємо увагу, що під час розподілу обсягу освітньої субвенції на 2023 рік були внесені зміни щодо порядку та умов її надання. Ці зміни визначені у постанові Кабінету Міністрів України № 1472 від 30.12.2022 і стосуються також оплати простою та описані в публікації освітнього омбудсмена. Освітня субвенція зменшилася, адже більшість коштів у державі йдуть на армію задля нашої перемоги.

У пункті 6 змін до Формули освітньої субвенції визначено, що освітня субвенція в частині оплати простою, що передбачається обласним бюджетам, дорівнює добутку 2/3 посадового окладу вчителя вищої категорії з підвищенням та кількості педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти, яким (в яких) оголошено простій в області. Цей добуток (кошти розраховані на простій) збільшується на 22% для нарахування єдиного соціального внеску на фонд заробітної плати. Ці зміни у нарахуванні освітньої субвенції фактично нівелюють можливість сплачувати більше ніж ⅔ тарифної ставки. Необхідно врахувати, що простій виплачується ⅔ від окладу, без урахувань різноманітних доплат та нарахувань.

Відповідно до змін, розпорядники субвенції за бюджетами територіальних громад до 10 числа кожного місяця мають подавати до відповідного розпорядника субвенції відомості про фактичну кількість таких педагогічних працівників. А на підставі даних розпорядник субвенції щомісяця розподіляє між місцевими бюджетами у встановленому порядку обсяги освітньої субвенції для фінансування простою.

У постанові КМУ зазначено, що облдержадміністрації здійснюють розподіл обсягу субвенції, що спрямовується на оплату праці педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти територіальної громади, яким (в яких) оголошено простій, між бюджетами територіальних громад на підставі даних про фактичну кількість таких педагогічних працівників (доповнення пункту 12). Визначення обсягів коштів за оплату простою покладається на обласні державні адміністрації. Такий спосіб оплати змушує зменшити оплату простою до 2/3 посадового окладу, а не середньої заробітної плати.

Якщо місцеві громади матимуть економію освітньої субвенції або громади виділять власні кошти, то вони зможуть оплачувати простій у розмірі середньої заробітної плати. Керівники можуть звернутися до місцевих бюджетів та просити фінансування, але знайти кошти зараз складно.
Матеріал підготовлено у рамках проєкту «Про.Спільноти: безпечне і сприятливе середовище для навчання дітей», що реалізується Центром інноваційної освіти «Про.Світ» за підтримки U-Lead з Європою та у співпраці зі Службою освітнього омбудсмена. Ця публікація була підготовлена за підтримки Європейського Союзу та Німеччини. Відповідальність за зміст цієї публікації несуть її автори, і вона жодним чином не відображає погляди Програми «U-LEAD з Європою», уряду України, Європейського Союзу та Німеччини.