Протягом останніх років роль директора школи змінилася: завдяки впровадженню автономії на місцях вона стала повністю управлінською. За даними дослідження якості дистанційної освіти (березень-квітень 2020), яке провела команда Центру інноваційної освіти "Про.Світ", у директорів українських шкіл є потреба у напрацюванні необхідних навичок для швидкої реакції у кризовий період. У свою чергу, це залежить від освіти, яку здобувають директори на різних рівнях. На дискусії учасники дали відповідь на такі питання: на чому має базуватися створення освітніх програм, які є можливості підвищення кваліфікації, які формати краще працюють для освітніх управлінців?

Наразі Український інститут розвитку освіти долучений до розробки Професійного стандарту керівника закладу освіти, який узагальнює перелік необхідних компетенцій та функцій освітнього управлінця. Фактично, цей документ є профілем сучасного директора школи. За словами Вадима Карандія, очікується, що впродовж наступних кількох місяців документ буде повністю затверджено та опубліковано. Вихід Профстандарту стане точкою, від якої почнеться розвиток освітніх програм для керівників закладів освіти.

За словами Лілії Гриневич, директор — це лідер освітніх змін. З отриманням автономії освітні управлінці відчули потребу в напрацюванні конкретного інструментарію. Наприклад, відбулась зміна у кадровій політиці: тепер директор може набирати нових людей та самостійно формувати програми розвитку вчителів. У цьому процесі директору допомагає Професійний стандарт учителя, що вийшов у грудні 2020 року. Аналізуючи компетенції, перераховані в профстандарті, директор може об'єктивно оцінити можливості та точки росту кожного члена своєї команди й визначити індивідуальні плани розвитку. Так само Профстандарт керівника закладу освіти стимулюватиме вищі навчальні заклади та Інститути післядипломної педагогічної освіти формувати нові освітні програми, які забезпечуватимуть напрацювання компетенцій освітніх управлінців.

Як вважає Лілія Гриневич, директорська роль — це окрема управлінська професія, яка, на привеликий жаль, недооцінена з точки зору додаткових умінь і відповідальності за певні повноваження, які є на цій посаді. Саме тому існують окремі магістерські програми з управління навчальним закладом, зокрема, і в Київському університеті ім. Бориса Грінченка. Враховуючи ситуацію з пандемією та потребою швидко приймати рішення в умовах дистанційної освіти, Інститути післядипломної освіти імплементують у свої навчальні програми окремі курси про організацію дистанційного навчання для директорів. Сучасні освітні програми базують на принципі практичного навчання, мета яких дати директорам можливість одразу переносити здобуті знання, навички, напрацьовані рішення у свою роботу. Тоді така освіта є максимально ефективною.

Аліна Архіпова, директора Миколаївської школи №31, поділилася власним досвідом здобуття необхідної освіти для директора: це магістерська програма з управління навчальним закладом у Миколаєві, курс з брендингу в університеті Грінченка та програма освітнього тренерства в Чернігові, навчання з написання грантів від British Council Active Citizens. За її словами, сьогодні існує багато можливостей навчання для директорів та вчителів, проте здобуті знання важко систематизувати й на їхній основі повноцінно реорганізувати власний заклад. Йдучи на програму "Студії освітніх управлінців", Аліна Архіпова поставила собі за ціль систематизувати всі здобуті знання. На шляху до реалізації цієї цілі директорку супроводжував ментор. За її словами, менторство - один з найбільш ефективних способів навчатися на практиці та постійно рефлексувати власний досвід. Окрема перевага освітніх програм для директорів — нетворкінг, можливість познайомитися з колегами, обмінятися думками.

Коли університети та інститути післядипломної освіти чують відгуки директорів, які обрали неформальну освіту для підвищення кваліфікації (наприклад, участь у грантових програмах громадського сектору), то розуміють, що вони знаходяться у конкурентному полі й відповідно росте якість наданих послуг на ринку загалом. Громадські організації мають зазвичай пілотують інноваційні програми, результатом яких є напрацювання учасників і поширення їхнього досвіду через методичні посібники, відео-матеріали, онлайн-курси. Держава ж може підхоплювати й масштабувати ці речі, є можливість ефективної кооперації. Яскравим прикладом такої співпраці є створення курсу спільно з EdEra на старті НУШ, а також Всеукраїнська Школа Онлайн. Як зазначив Вадим Карандій, у планах ВШО є ідея створити єдину сторінку з каталогом усіх онлайн-курсів, створених на замовлення МОН. Для директорів та вчителів важливо мати уявлення про весь обсяг ринку освітніх послуг, бачити усі варіанти підвищення кваліфікації. Тож у майбутньому пріоритетно створити єдину платформу, яка б об'єднала ці можливості, мала прозору статистику, аналітику, систему відгуків та була доступною для кожного директора та вчителя.

92% опитуваних респондентів дослідження якості впровадження дистанційної освіти (березень-квітень 2020) зазначили, що для комунікацій використовують Viber, що катастрофічно вливає на якість освіти. На дискусії ми провели зріз того, що було вроваджено та змінено протяго року дистанційки в українських школах, та відповіли на такі питання: як змінилась ситуація, як діяти директору у кризових ситуаціях, які рішення виявилася ефективними?

За словами Артура Селецького, серед українських освітян спостерігається позитивна тенденція здобуття нових навичок, зокрема, технологічних. Зі свого боку, держава сприяє такому розвитку через вигідні партнерства з бізнесом. Наприклад, з початку пандемії Міністерство з питань цифровізації розпочало перемовини з Microsoft щодо впровадження програм для дистанційної освіти в українських школах. Спочатку цю співпрацю було пілотовано в Рівненській області, а далі масштабовано на країну. Зараз будь-яка школа може звернутися до міністерства із запитом отримати програми Microsoft для своїх освітніх цілей.

Держава почала розробляти інструменти дистанційної освіти, один з яких стала Всеукраїнська Школа Онлайн. Кожен урок проходить 7 етапів перевірки, є доступними для кожного вчителя як елемент змішаного навчання. Також було розроблено електронні щоденники та журнали, які підтримуються системами захисту даних. За словами Артура Селецького, Україна тільки почала свій шлях у цьому напрямі, проте рухається досить впевнено та ефективно. Зокрема, Міністерство з питань цифровізації проводить аналіз і порівняння платформи ВШО з платформами, які розробили інші країни — у висновку українська платформа є однією з найкращих у світі.

Одним із викликів, який залишається актуальним сьогодні, є доступність онлайн-освіти. За словами Артура Селецького, було виділено півмільярда гривень, щоб довести Інтернет до всіх населених пунктів. Також заплановано закупити техніку для вчителів, щоб вони могли проводити дистанційне навчання. Одне з ефективних рішень, яке напрацювало Міністерство, — передача техніки від бізнесу, IT-компаній школам.

Ірина Горбачова також виділяє другий виклик — це відокремлення самоосвіти від дистанційної освіти. За її словами, директори та вчителі часто підмінюють друге першим: дають завдання учням, а ті самі вивчають матеріал, йде односторонній зв'язок у вигляді повідомлень у Viber. Тому відділ освіти, керівницею якого була призначена пані Ірина, ініціював окремі опитування серед вчителів, батьків і учнів, щоб виявити всі проблемні точки дистанційної освіти у їхній громаді. Окрім самоосвіти, це і проблема самоорганізації учнів, зниження якості передачі знань від вчителя до учнів, відсутність цифрових навичок. Далі відділ освіти ініціював навчання вчителів у системі Google, яке проводять штатні працівники. На думку Ірини Горбачової, важливо сьогодні здобути необхідні цифрові навички, щоб вже завтра рухати прогрес в освіті.

"Рішення треба було приймати миттєво, ми не були до цього готові", — зізнається Олександр Герега, директор Одеського юридичного ліцею. Проте порятунком став тиждень канікул, за час якого було налаштовано всі процеси. "Викликом було те, що не знали, в кого питати поради, де шукати досвіду", — зазначив Олександр. Від ініціативи адміністрації залежить, як швидко навчальний заклад може адаптуватися до кризових умов. Спочатку Олександр самостійно показував команді, куди тиснути в Zoom-і та проводив майстер-класи. Згодом управління освіти міста Одеси та області ініціювало створення онлайн-матеріалів та навчання для вчителів. Наразі на сайті департаменту освіти є відеоуроки для всіх класів відповідно до програми, що були напрацьовані протягом 2020-2021 років. Рік дистанційки показав не тільки проблеми, але й нові можливості. Наприклад, як зазначає Олександр Герега, директор може у будь-який момент відвідати будь-який урок, побачити, що відбувається в онлайн-класі з телефону. Таким чином виклики перетворюються в "трамплін" для розвитку.

Одним з ефективних рішень, на якому наголосила Анна Уварова, керівниця програми "Студії освітніх управлінців", стало створення Клубів Директорів. Це регулярні зустрічі директорів навчальних закладів громади спільно з керівником відділу освіти. Клуб створений для розробки освітньої стратегії, обміну досвідом, неформального спілкування та можливості отримати швидкі поради від колег. У кризовий період Клуб стає простором підтримки та довіри. Детальніше про цей досвід можна прочитати за посиланням. Центр інноваційної освіти "Про.Світ" запустив Всеукраїнський клуб директорів онлайн. Долучайтеся за посиланням.