Управлінські рішення й можливості під час кризи: думки українських директорів

Вирішую всі виклики особистим прикладом. Коли нам оголосили карантин, перше, що ми зробили, зібрали всіх вчителів у кабінеті інформатики та провели майстер-клас як працювати з Google classroom, назначили консультантів, до яких можна звернутись у телефонному режимі, якщо виникатимуть труднощі з платформою. Коли ми дізнались про Zoom, то провели там атестацію, тепер вчителі побачили, наскільки це зручно, і почали проводити уроки у форматі онлайн-конференцій. Щоб мотивувати своїх вчителів використовувати технології дистанційного навчання, намагаюся в першу чергу опановувати їх сама, а потім разом з учителями інформатики запрошую вчителів і показую їм, як працює той чи інший інструмент.

Ніхто не був готовим до дистанційного навчання, ні країна в цілому, ні вчителі, ні учні, ні батьки, ніхто. Нам доводиться бути першопрохідцями у цій справі. Здається, ми справляємося. Вчителі протягом двох тижнів освоїли, як створити свій обліковий запис у Google, що таке Google classroom, як створити свій клас, як створити гугл-документи тощо. Саме перед тим пройшла курс Антоніни Букач "Додатки Google в освітній діяльності". Що ж я роблю як директор? Якщо ти не будеш в темі, не будеш разом з колективом, не буде нічого. Я завела свій YouTube-канал не тільки як вчитель для учнів, а також і для вчителів. Записую короткі відео за запитом (як створити гугл-документ і надати спільний доступ тощо), заливаю на YouTube і поширюю вчителям.

Також в Google classroom я створила нашу "Віртуальну вчительську 7.0", доєднала туди усіх вчителів школи для того, щоб вони побули у ролі учня і побачили, як учень має виконувати і здавати на перевірку завдання. Наприклад, заповнити Google таблицю, вписати відповіді на запитання в Google документі, додати слайд у спільну Google презентацію, прикріпити скріншот чи фото виконаного завдання і надіслати. До того ж Classroom став місцем для постійної комунікації. Спочатку вчителям було важко зрозуміти, що дистанційне навчання і домашнє завдання — різні речі. І що тут головна мета — не кількість вправ та теоретичного матеріалу, який дитина має вивчити, а зворотній зв'язок та якість навчання.

Контроль за роботою педагогічного колективу у процесі дистанційного навчання є обов'язковим. У віртуальній вчительській я створила електронну таблицю "Індивідуальний план роботи вчителя на період карантину", у яку кожен вчитель має внести: усі основні онлайн-ресурси, якими він користується, план на кожен тиждень, вказати конкретно, що робитиме протягом робочих годин.

Мені найбільше подобається проводити уроки через Zoom-конференції, коли ти можеш перед тим дати завдання, а потім вже онлайн проговорювати, що не зрозуміло. Це певні елементи змішаного навчання. Бо якщо проводити просто онлайн-конференції у форматі начитки, то не зрозуміло, чи зайшов цей формат дітям. Тому спочатку даю завдання, а потім ми обговорюємо його онлайн. Для того, щоб якось стимулювати батьків, я провів онлайн збори всіх учасників освітнього процесу на початку карантину. Маємо закриту Viber-групу, тільки для працівників школи, де пишемо тільки по роботі, ніяких листівок, котиків і рецептів.

У нас теж створена група у Viber для колективу, але зараз ми вже оволоділи Zoom і домовилися, що раз на два дні після 14:00 ми зустрічаємося онлайн, для того щоб побачити один одного, підтримати. Визначили, до кого можна звернутися за допомогою з питаннями технологій, знаємо, хто чим може поділитися. Щодо перевантаження, то ми маємо підтримувати один одного та надавати розумну кількість завдань. І я бачу, що з кожним разом, коли ми готуємо завдання, інструкція стає все краща й краща.