Серія прямих ефірів з експертами онлайн-курсу «Автономія школи» продовжується. Сьогодні ділимось ключовими тезами з ефіру про фінансову автономію від директорки школи №249 Деснянського району м.Києва Альони Хилько. Освітня програма, штатні розписи, підвищення кваліфікації, створення освітнього середовища — це все неможливе без фінансового забезпечення. Тому фінансова автономія — актуальна проблема для керівників шкіл. Навіщо вона потрібна, які можливості відкриває та які механізми необхідні для її впровадження — читайте далі.

Ще задовго до прийняття нового закону про освіту, мені, як директорці, довелося зануритись саме у процес та складові фінавтономії. Адже усі школи Деснянського району з 1991 є фінансово незалежними.Тоді це був пілотний проєкт, який досить вдало, на мою думку, реалізували і продовжують втілювати всі школи нашого району.

Окрім цього, процес закупівлі стає оптимізованим і швидким. Адже, саме фінансова автономія дає можливість закупити нам все, що треба саме для нашого закладу, оголосивши тендер. Бо, якщо, наприклад, управління освіти купує товари і послуги для всього району, то вони витрачають більше часу, аби визначити потреби у всіх закладів освіти району, оголосити тендерну закупівлю, а чим більше сума — тим довше триває процедура закупівлі.

Один із найважливіших документів для директора, який має фінансову автономію — це бюджетний запит. Бюджетний запит — це документ, який містить пропозиції з відповідними обґрунтуваннями щодо обсягу бюджетних коштів, які необхідні для діяльності школи на наступний бюджетний рік. Врахувавши потреби, які бачу я, як керівниця, наприклад обладнання для харчоблока, чи медикаменти для медсестри, ремонти нових класів, потреби вчителів — ми це все формуємо, узагальнюємо, бачимо орієнтовні суми, прописуємо і працюємо з ним далі. Починаємо формувати у липні, бо це кропітка і тривала робота — і аж до січня ми вже маємо кошторис і бюджетний запис в остаточному варіанті.

Кожен вчитель чи вчителька долучені до формування запиту. Вони подають список того, що їм треба закупити для уроків чи для ремонту кабінетів. Я їм даю оголошення, що до певного числа і місяця я чекаю на список потреб для вашого кабінету і для вашої роботи, як вчителя-предметника. Далі вони формують перелік необхідних речей, наприклад: маркер, крейда, принтер, фарба для принтера тощо. Таким чином я все формую і об'єдную в одну таблицю, і бачу, що мені треба придбати. Зручно і те, що вчителі ще скидають посилання на ті чи інші товари, бо я не завжди орієнтуюсь, що це має бути, який глобус чи який спортивний інвентар, наприклад.

До бюджетного запиту завжди долучені батьки, які не просто подають пропозиції, а й підписують і погоджують його. Коли ще не скасували батьківські комітети, то ми їх долучали. Проте батьки та учні можуть подавати свої ідеї і запити. Наприклад, ще до карантину учні подали свою ідею щодо шкільного радіо, і зараз ми маємо такий проєкт від учнів у нашому закладі.

Ті заклади, у яких є фінансова автономія, можуть надавати платні послуги або ж здавати приміщення в оренду. Отримані кошти надходять саме на рахунок школи. Це можуть бути гуртки на базі школи, наприклад. Частина від цих зароблених коштів йде на відшкодування комунальних послуг, а решту коштів ми можемо використовувати на свої потреби. Оскільки зараз місто непогано фінансує наш заклад, то у нас навіть був такий досвід, що ми накопичували ці кошти впродовж 2-3 років, і потім придбали велику сенсорну панель, яку зараз вчителі використовують на уроках.

Заклади освіти можуть також залучати кошти через краудфандинг і фандрейзинг. Школи через ці інструменти залучають додаткові кошти, щоби реалізувати проєкти або задовольнити потреби, які не можуть покрити з основних джерел фінансування. Часто фандрейзинг в Україні асоціюють із випрошуванням грошей, тому головне у вашій фандрейзинговій кампанії — вибудувати правильну комунікацію з потенційними партнерами. Їм варто донести, що ви залучаєте кошти для освітньої установи, яка прагне втілювати круті проєкти, а для цього потребує підтримки.

Підтримувати можна не тільки грошима, а й експертністю, речами (наприклад, комп'ютерами чи шкільними меблями) або поширенням інформації про проєкт. Є декілька способів таким чином залучати кошти — це може бути громадський бюджет, гранти або ж освітній краудфандинг, подати свою ідею можна через платформу GoFundEd. З 2015 по 2020 рік ми реалізували у школі проєкти за підтримки громадського бюджету — це спортивний майданчик, медіапростір та лаунж-зона. Також звертались до представників бізнесу, зокрема компанії Samsung, які надали нам телевізор.

Ми розміщуємо фінансові звіти на тендерних порталах, де проводимо закупівлі. Окрім цього усі звіти, у тому числі фінансовий, є на сайті школи. Ми постійно розміщуємо інформацію про те, скільки заклад отримує коштів, та те, як ми їх використовуємо. Раз у квартал звітуємо про використання коштів, якраз коли бухгалтерія подає звіти, саме такі бухгалтерські звіти ми розміщуємо на сайті школи. Обов'язковий щорічний звіт став своєрідною страховкою від педагогічних, фінансово-господарських і управлінських помилок. Звіт слід розміщувати на сайті школи.Тоді всі учасники освітнього процесу можуть бачити його, аналізувати та планувати пропозиції до бюджетного запиту. Так ви уникнете ситуації, коли одному питанню приділяють значну увагу, а чиясь проблема залишається без фінансової підтримки або взагалі непоміченою.

Авторка: Ольга Круглій
Модератор ефіру: Андрій Калінін