Ми продовжуємо серію ефірів з експертами нашого онлайн-курсу «Автономія школи». Сьогодні ділимось із вами ключовими тезами ефіру про організаційну автономію, який ми провели із директоркою миколаївської школи №31 Аліною Архіповою. За словами експертки у навчальному закладі, який вона очолює, вже активно функціонують 3 автономії. Окрім організаційної, ще кадрова та академічна. Команда працює над тим, аби впровадити фінансову та гармонійно розвивати їх всі одразу. Про те, яку свободу дала школі оргавтономія, як вчителі та учні працюють у проєктній організаційній структурі та чи є у цій автономії недоліки — читайте у нашому матеріалі.

Під час пандемії, я, як керівник повністю переформатувала нашу структуру відповідно до виклику, з яким ми стикнулися, це стало можливим саме завдяки організаційній автономії. Ми створили проєктну команду "Творчу лабораторію дистанційного навчання", де був керівник і ментор = ці люди допомагали іншим вчителям опановувати технології навчання на дистанційці. Ми створили гугл-клас, куди завантажували навчальні матеріали, працювали 24на7, навчаючи і вчителів, і учнів, і навіть батьків. Ми охопили всіх учасників навчального процесу саме завдяки тому, що змогли переформатувати свою структуру. Нам не треба було чекати поки вчителі підуть на курси і будуть вчитись, треба було робити тут і зараз. До речі, коли ми вже отримали рекомендації і посібники від МОН щодо дистанційного навчання, то на той момент вже всі інструменти опанували та впевнено себе у цьому відчували.

Наша організаційна структура є проєктною. Я побачила, що на моїх заступників йде велике навантаження, тож ми вирішили зробити такі творчі лабораторії, при чому ми дали можливість вчителям самостійно обирати, хто в якій хоче брати участь. Впродовж певного часу та чи інша лабораторія працює над якимось інноваційним проєктом. Керівником кожної лабораторії є звичайний вчитель, а менторство здійснює або директор, або заступник. Важливо, що ментори не керують, а радять і направляють, так ми показуємо демократичність і даємо можливість кожному вчителю проявити себе, як лідера. Це дуже цінно.

Наприклад, ми беремо участь у проєкті "Соціально-емоційного та етичного навчання" від EdCamp Ukraine, відповідно в нас ціла команда цим займається. Також раніше ми брали участь у "Демократичній школі", за це теж відповідала окрема лабораторія. Маємо проєкт "Фінансова грамотність", яким теж займаються вчителі у проєктній групі. До речі, завдяки академічній автономії ми маємо уроки фінансової грамотності у школі.

Переваги та недоліки проєктної організаційної структури:

Переваги: проявляється ініціатива та творчість вчителів. Є зворотний зв'язок, бо ми з вчителями працюємо по SCRUM-технології, я як керівник постійно отримую відгуки, якщо є проблеми, то щось покращуємо чи усуваємо.

Недоліки: це може бути подвійна підпорядкованість, наприклад, ти маєш безпосереднього керівника і ще можеш мати його в одній чи декількох творчих лабораторіях. Якщо не буде чіткої комунікації, то можуть виникнути проблеми. Або ще задачі привиди. Тут я бачу більше позитив, бо система гнучка, якщо вчителям не подобається один проєкт, ти вони можуть перейти в інший. Або ж ініціювати власний.

Детальніше про цю та інші типи організаційних структур ми розповідали тут

Існування структур неможливе без політик. Документи, які регламентую нашу комунікацію та взаємодію, полегшують наше життя та запобігають конфліктним ситуаціям. Наприклад, ми написали положення про розподіл різноманітних комунікаційних каналів та цільову аудиторію. Ми мінімізували наші канали, потім чітко розподілили, де у нас робота, а де у нас відпочинок. Наприклад робота в нас у Viber, а відпочинок у телеграм-чаті "Болталка". Вчимось ми на єдиній платформі, використовуючи однакові інструменти, це теж прописано у положенні. Кожен учасник освітнього процесу має свій корпоративний акаунт.

Положення гарантують нам на майбутнє кращу взаємодію і розуміння один одного. Наприклад "Меморандум співпраці всіх учасників освітнього процесу" чи "Алгоритм та план дій під час пандемії" — всі ці документи це і є наші політики, які ми розробляємо, для того, аби не було питань до кого бігти і що робити. Про інші документи та положення Аліна Архіпова розповіла у 3 модулі онлайн-курсу "Автономія школи", ознайомитись можна тут.

Всі рішення ми приймаємо спільно з усіма учасниками освітнього процесу, використовуючи фасилітаційну методику. Якщо немає можливості зібратись усім разом, то проводимо опитування через гугл-форми. Комунікація щодо окремих проєктних напрямків відбувається на платформі "Trello". Це досить потужний ресурс для м'якого управління. Я маю можливість бачити на якому етапі є певний проєкт чи процес, всі дедлайни, хто що вже зробив.

Коли ми створюємо корпоративний акаунт учню, то робимо розсилку, в якій розповідаємо про наші цінності, правила взаємодії і надаємо маршрутний лист сторінками нашого сайту. Тобто, гайд за яким вони можуть звернутись до керівника чи психолога, на сайті ми маємо такі форми звернення, вони можуть бути анонімними. У соцмережах також інформуємо про всі наші зміни.Сайт школи можна переглянути тут.

Через учнівське самоврядування школярі можуть впливати на процес навчання, наприклад у нас є такий формат "Кава з директором", діти приходять до мене у кабінет зі своїми ініціативами. Також ми маємо стенд з кюар-кодом, де учні висувають проєкти, які б хотіли реалізувати та голосують за них. Вони розуміють, що мають можливість впливати і їхня думка теж враховується під час прийняття важливих рішень.

Авторка: Ольга Круглій
Модератор ефіру: Андрій Калінін