25.01.2022
~ 1 хв.
Як менторський супровід допомагає директору школи
ПРО.ПРАКТИКИ
Як менторський супровід допомагає директору школи
Особистий досвід
У березні 2020 року, Анна Уварова, директорка "Про.Світ", розпочала свою роботу у Спеціалізованій школі № 148 імені Івана Багряного з поглибленим вивченням української мови та літератури міста Києва. Відповідно до програми Школи 3.0 менторка планує працювати з командою учителів до вересня 2020 року. Ми поспілкувалися з директором школи Іваном Пікулем, аби ближче познайомити вас із внутрішнім процесом взаємодії ментора та колективу навчального закладу.
Зустрівшись із Анною, розпочали свою роботу з питань, які є важливими для нас у першу чергу:
- формування колективу;
- взаємини адміністрації та вчителів;
- створення місії, візії та стратегії нашої школи.
Менторка працює із групою вчителів, а також окремо зі мною. Спочатку було дещо складно, але завдяки її зусиллям ми зрозуміли у якому напрямку потрібно рухатися. Учителі після навчання мають домашнє завдання, таким чином вони можуть відчути те, що відчувають їхні діти, тому дуже відповідально до цього поставилися. Згодом почала формуватися командна робота, через декілька занять стало відомо, що маємо колективні цілі й інтереси. Пізніше стало зрозуміло, що у нас багато спільного, і, насамперед, – наша мета щодо змін у навчальному закладі. Наприклад, під час обговорення теми: «Що таке комфортне освітнє середовище і що воно означає для кожного з нас», ми висловлювалися майже однаково, бо відчували підтримку і допомогу тих, хто був присутній. Цього результату досягли під час виконання певних вправ, а також під час діалогів.
- формування колективу;
- взаємини адміністрації та вчителів;
- створення місії, візії та стратегії нашої школи.
Менторка працює із групою вчителів, а також окремо зі мною. Спочатку було дещо складно, але завдяки її зусиллям ми зрозуміли у якому напрямку потрібно рухатися. Учителі після навчання мають домашнє завдання, таким чином вони можуть відчути те, що відчувають їхні діти, тому дуже відповідально до цього поставилися. Згодом почала формуватися командна робота, через декілька занять стало відомо, що маємо колективні цілі й інтереси. Пізніше стало зрозуміло, що у нас багато спільного, і, насамперед, – наша мета щодо змін у навчальному закладі. Наприклад, під час обговорення теми: «Що таке комфортне освітнє середовище і що воно означає для кожного з нас», ми висловлювалися майже однаково, бо відчували підтримку і допомогу тих, хто був присутній. Цього результату досягли під час виконання певних вправ, а також під час діалогів.
Ментор - це інструмент, який направляє і допомагає формувати команду, але діяти ми повинні самостійно.
Є члени колективу, які не мають бажання приєднуватися до роботи, але в процесі я зрозумів, що на таких людей не потрібно тиснути. Треба працювати з тими, хто хоче. Ментор - це інструмент, який направляє і допомагає формувати команду, але діяти ми повинні самостійно.
Працюючи з Анною особисто, змінив свій погляд на багато ситуацій. Наприклад, директор не повинен відповідати за все, мають бути прописані обов'язки кожного члена групи. Ті навички, які я засвоїв, застосовую у роботі з учителями, щоб кожен передавав знання іншим. Після індивідуальних бесід став давати чіткіші вказівки, розподіляти обов'язки, більше слухати, аналізувати, не перебивати інших, тому що насправді робота кожного розкриває потенціал команди. Була проведена особиста діагностика вчителя і загалом колективу (діагностика розроблена в рамках програми "Школа 3.0 Об'єднані громади"), прописані рекомендації. Я бачу сильні і слабкі сторони кожного, індивідуальне і колективне зростання у певній сфері. Передостання зустріч стала показовою: після спілкування з менторкою залишались відкриті питання і ми вирішили продовжити працювати самостійно. Попрацювавши півтори години, команда залишилася на ще одну годинну конференцію. Нам не хотілося зупинятися!
Працюючи з Анною особисто, змінив свій погляд на багато ситуацій. Наприклад, директор не повинен відповідати за все, мають бути прописані обов'язки кожного члена групи. Ті навички, які я засвоїв, застосовую у роботі з учителями, щоб кожен передавав знання іншим. Після індивідуальних бесід став давати чіткіші вказівки, розподіляти обов'язки, більше слухати, аналізувати, не перебивати інших, тому що насправді робота кожного розкриває потенціал команди. Була проведена особиста діагностика вчителя і загалом колективу (діагностика розроблена в рамках програми "Школа 3.0 Об'єднані громади"), прописані рекомендації. Я бачу сильні і слабкі сторони кожного, індивідуальне і колективне зростання у певній сфері. Передостання зустріч стала показовою: після спілкування з менторкою залишались відкриті питання і ми вирішили продовжити працювати самостійно. Попрацювавши півтори години, команда залишилася на ще одну годинну конференцію. Нам не хотілося зупинятися!
Співпраця почалася тоді, коли запровадили карантин в Україні. Тож ми доволі вчасно отримали пораду щодо налагодження дистанційного навчання - провести анкетування, щоб визначити дві-три платформи для зручності усіх учасників освітнього процесу. Ми зібрали дані й визначилися з онлайн-інструментами, а згодом сформували вимогу до вчителів - навчитися працювати хоча б з однією платформою. Це робота на перспективу. Також створена робоча група у Viber для спілкування колективу. Протягом тижня оновлюється багато інформації, тому раз на тиждень зустрічаємось у Zoom. Під час онлайн-конференцій спільно приймаємо рішення з різних питань: як правильно вести журнали, як оцінювати дитину, якщо вона не бере участі у дистанційному навчанні і т.д.
З усіма підтримуємо зв'язок: з батьками проводив 2 конференції, скоро буде третя. Ніхто не думав, що карантин буде так довго. Спочатку була критика з боку батьків, а з часом, коли побачили нашу роботу - ставлення змінилося. Найкращий показник - вони говорили про сильні сторони вчителів і наголошували на тому, що потрібно похвалити педагогів, просили передати слова подяки. У кожному класі виділили по декілька вчителів. Дистанційне навчання показало батькам, як працює школа зсередини. Також я ініціював зустріч із попереднім директором школи, Сергієм Горбачовим, аби отримати поради як управлінця. Проблем справді багато: як відбуватиметься ЗНО, як організувати роботу, щоб діти були незалежними від школи, як робити графік відпусток. Власне, ми заручники карантину і системи.
Загострення ситуації показало недоліки освітньої системи, нашу непідготовленість - не вистачає технічних засобів, не навчені вчителі, не розроблена державою стратегія, відсутність навичок роботи онлайн. Школа повинна змінюватися. Навіть на нараді бачу, на скільки зручними є електронний журнал, електронний щоденник, щоб не виникало питань у батьків, адміністраторів. Ці інструменти зміцнюють довіру. До вересня плануємо підготувати колег, провести на базі школи для них навчання. Надалі будемо формувати таке середовище, щоб кожен педагог використовував онлайн платформи, не бажаючи просто "відсижуватися" у вайбері. На ефективну роботу колективу також впливає ментор, який спрямовує команду в правильне русло. На разі думаємо над тим, аби в школі на постійній основі з'явилася людина, що виконуватиме функції наставника та психолога, надаватиме методичні рекомендації.
З усіма підтримуємо зв'язок: з батьками проводив 2 конференції, скоро буде третя. Ніхто не думав, що карантин буде так довго. Спочатку була критика з боку батьків, а з часом, коли побачили нашу роботу - ставлення змінилося. Найкращий показник - вони говорили про сильні сторони вчителів і наголошували на тому, що потрібно похвалити педагогів, просили передати слова подяки. У кожному класі виділили по декілька вчителів. Дистанційне навчання показало батькам, як працює школа зсередини. Також я ініціював зустріч із попереднім директором школи, Сергієм Горбачовим, аби отримати поради як управлінця. Проблем справді багато: як відбуватиметься ЗНО, як організувати роботу, щоб діти були незалежними від школи, як робити графік відпусток. Власне, ми заручники карантину і системи.
Загострення ситуації показало недоліки освітньої системи, нашу непідготовленість - не вистачає технічних засобів, не навчені вчителі, не розроблена державою стратегія, відсутність навичок роботи онлайн. Школа повинна змінюватися. Навіть на нараді бачу, на скільки зручними є електронний журнал, електронний щоденник, щоб не виникало питань у батьків, адміністраторів. Ці інструменти зміцнюють довіру. До вересня плануємо підготувати колег, провести на базі школи для них навчання. Надалі будемо формувати таке середовище, щоб кожен педагог використовував онлайн платформи, не бажаючи просто "відсижуватися" у вайбері. На ефективну роботу колективу також впливає ментор, який спрямовує команду в правильне русло. На разі думаємо над тим, аби в школі на постійній основі з'явилася людина, що виконуватиме функції наставника та психолога, надаватиме методичні рекомендації.
Чому менторство?
Взаємодія Анни й шкільної команди на чолі з Іваном Пікулем відіграє важливу роль у формуванні школи майбутнього, що відповідатиме сучасним викликам й забезпечуватиме ефективний освітній процес. Менторка не скаже, що і як робити, але допоможе дійти до спільних рішень і сформувати стратегію розвитку школи. Часто шкільним командам складно бути гнучкими й відходити від застарілих та неефективних методів навчання, тому підтримка ззовні є хорошим поштовхом не звертати з наміченого шляху.
Поширюйте матеріал серед колег, підтримуйте українську освіту!
Хочу отримувати щомісячний привіт від команди "Про.Світ"!
Ми маємо чудову традицію - щомісячні розсилки, в яких ми розповідаємо про можливості, корисні матеріали та підбірки інструментів для освітян! Якщо хочете отримувати порцію натхнення та мотивації (і, звичайно, дуже багато корисного матеріалу) - натискайте на кнопку, заповнюйте форму і зовсім скоро ви отримаєте свою першу про.світянську розсилку
Пам'ятайте, що кожен є частиною змін!
Пам'ятайте, що кожен є частиною змін!