Як допомогти і підтримати наших дітей під час війни
Поради від психологині Олени Лисенко
Сьогодні кожен з нас стикається з новими викликами, які принесла війна. Нам, дорослим, часто складно їх прийняти. А як це вдається дітям? Що відчуває дитина, коли лунає сигнал повітряної тривоги, а її серце, мов пташечка, б'ється у грудях? Про що вона думає і які образи малює її уява, коли чує і бачить жахливі сцени війни? Тому так важливо бути уважним до почуттів і потреб дитини. А ще важливо прислухатися до її слів, придивлятися до мови її тіла. Щоб вчасно допомогти: і словами розрадити, і дією підтримати. Але найперше - демонструвати власну безпечну поведінку. Раніше наша психологиня і експертка проєкту "Про.Підтримка" Анастасія Аносова ділилась порадами про те, як правильно говорити з дітьми про війну, отож сьогодні розповідаємо про інструменти та практики для підтримки дітей в умовах війни.
Демонстрація безпечної поведінки під час повітряної тривоги
Дорослому важливо зберігати витримку і самовладання. Якщо дитина бачить, що дорослий поряд спокійний, це допомагає і їй заспокоїтися та правильно зорієнтуватися у ситуації. Подбайте про це! Особливо з дітьми, які мають на серці тривогу, часто хвилюються і переживають.
Скажіть дитині, що зараз вона у безпеці, тому що ви поряд: «Я з тобою, я буду поряд». Скажіть, що у вас є план на різні випадки, що ви будете з нею і разом ви точно впораєтеся. Якщо ваша родина релігійна: «Бог нас береже», «Ми разом і під захистом». Цінність позитивних налаштувань велика.
Коли лунає сигнал тривоги, поясніть, що у цей момент наші воїни нас захищають, а наше завдання – знайти безпечне місце. І ми будемо своє завдання виконувати!
Дозволяйте дитині виявляти ті емоції, які виникають, бо «немає хороших чи поганих емоцій, емоції говорять про щось важливе для тебе у цей час».
Говоріть дитині «слова сили»: що вона молодець, що добре справляється, що її підтримка для вас важлива і ви її відчуваєте.
Якщо ви переходите в укриття, призначте дитину відповідальною за щось: взяти пляшку з водою, або ліхтарик, або вашу домашню тваринку. Скажіть: «Мені потрібна твоя допомога. Ти з цим впораєшся!» Це переключить увагу, зменшить хвилювання – адже тепер дитина має план дій.
Коли ви розмовляєте, робіть це «на рівні очей» - дуже важливо, щоб її і ваші очі знаходилися на одному рівні. Поверніться до дитини обличчям, присядьте біля неї, щоб зустрітися поглядами. Тоді ваша комунікація буде вдвічі ефективнішою.
Зверніться до дитини на ім'я, візьміть її за руку – це приверне увагу.
Старші діти можуть уникати ваших поглядів і дотиків, сидіти у Instagram чи TikTok. Це їх спосіб впоратися з напругою і стресом. Подумайте, яке доручення ви можете дати, щоб вони могли відреагувати емоції, переключитися.
Якщо дитина у ступорі, ніяк не реагує – розтирайте їй руки, мочки вух, дайте солодкий чай, цукерку, обійміть і похитайте, щоб включити у рух. Зверніться до неї на ім'я, скажіть «Я з тобою, я поруч». Задайте декілька запитань, відповідь на які буде «так»: «Ти мене чуєш?», «Ти мене бачиш?», «Ти хочеш випити води?», «Ти відчуваєш мою руку?» тощо. Потисніть руку дитини і попросіть, щоб вона потисла руку у відповідь.
Запропонуйте дитині подихати разом: вдих – видих. Скажіть: «Дихай разом зі мною. Ти молодець!» Починайте з видиху, видих має бути вдвічі коротший, ніж вдих. Зробіть разом з дитиною вправу «Свічка-квіточка»: коли видихаєте, уявіть свічку, яку потрібно загасити подихом; коли вдихаєте, уявіть квіточку, аромат якої приємно вдихати. Повторюйте вправу декілька хвилин.
Якщо дитина тремтить, напружена – попросіть напружити м'язи сильно-сильно, а потім повністю розслабити їх. Зробіть разом вправу «Штангіст»: ноги на ширині плечей, нахил вперед, взяти міцно руками уявну штангу, підняти над головою, потримати, напруживши м'язи і затримавши дихання. Потім «впустити» штангу на підлогу, видихнути повітря та потрусити руками, як це роблять штангісти. Вимовити довге «хууух», видихаючи повітря.
Зробити вправу «Рука». Взяти дитину за кисть руки. Пальцем обвести кожен пальчик, починаючи з великого і так до мізинця, як би змальовуючи контур руки дитини. Попросити зробити дитину так само з вашою рукою. Повторити на іншій руці.
Дайте дитині випити води. Коли загроза минула, скажіть дитині, що ця тривога закінчилася, у цей момент ми у безпеці. Скажіть: «Це було складно, але ти впорався/впоралася!».
Не обманюйте дитину, не говоріть їй неправду («не хвилюйся, все добре» - так буде не чесно, дитина це розуміє).
Коли небезпека минула, скажіть: «Усе скінчилося. Тривога вже позаду. Тепер ми у безпеці».
Чому це важливо? Тому що таким чином ми, дорослі:
1) Надаємо дитині почуття безпеки, правдивого контакту з нами.
2) Підтримуємо, даємо почуття захищеності – дитина не самотня у цій ситуації, ви разом.
3) Повертаємо дитину у реальність.
4) Закріплюємо нові способи поведінки у складній ситуації, розширюємо її можливості діяти самостійно.
5) Приносимо у життя дитини позитивні емоції.
6) Фіксуємо у свідомості дитини, що неприємна ситуація закінчилася.
1) Надаємо дитині почуття безпеки, правдивого контакту з нами.
2) Підтримуємо, даємо почуття захищеності – дитина не самотня у цій ситуації, ви разом.
3) Повертаємо дитину у реальність.
4) Закріплюємо нові способи поведінки у складній ситуації, розширюємо її можливості діяти самостійно.
5) Приносимо у життя дитини позитивні емоції.
6) Фіксуємо у свідомості дитини, що неприємна ситуація закінчилася.
Ігри, які допоможуть дитині впоратися з тривогою і стресом. Зробіть їх разом з дитиною!
Для стабілізації дихання
Гра «Мильні бульбашки». Просимо дитину стиснути кулачок, приставити до нього губи і уявити, що видуваєш мильні бульбашки. Для цього набираємо носом повітря і видуваємо одну величезну мильну бульбашку. Або багато маленьких бульбашок. Зупиняємося. Носом робимо повільний вдих. І продовжуємо видувати нові бульбашки. Які підкаже дитяча уява – такі і будуть бульбашки.
Гра «М'яч». Уявляємо, що у руках знаходиться м'яч. Починаємо повільно його здувати: носом робимо вдих, набираємо у легені повітря. Потім повільно, поступово стискаємо руки, уявляючи, що здуваємо м'яч. При цьому повільно видихаємо повітря через рот. Уявляючи, як зменшується м'яч, врешті притискаємо долоню до долоні, ніби повністю здули м'яч. Повторюємо декілька разів.
Гра «Повітряна кулька». Уявляємо себе кольоровою повітряною кулькою (запитуємо дитину, якого кольору буде її кулька?). На вдих - уявно збільшуємося, уявляючи, як кулька стає великою, коли її надувають. На видих - уявно зменшуємося, уявляючи, якою стає кулька, коли з неї випустили все повітря.
Гра «Метелик». Уявляємо у долонях метелика, який стомився і присів відпочити. Зігріваємо його своїм подихом, повільно і лагідно дмухаючи. А потім допомагаємо метелику злетіти - дмухаємо на метелика активніше, сильніше. І ось наш метелик зігрівся і полетів, вдячно махаючи крильцями!
Гра "Врятуй пташечку". Уявляємо, що на долоні присіла маленька беззахисна пташечка. Зігріємо її своїм рівним, спокійним подихом. Притуляємо пташечку до грудей, відчуваємо її тепло і відпускаємо на волю. Дивимося, як вона злітає з наших долонь і летить.
Гра «М'яч». Уявляємо, що у руках знаходиться м'яч. Починаємо повільно його здувати: носом робимо вдих, набираємо у легені повітря. Потім повільно, поступово стискаємо руки, уявляючи, що здуваємо м'яч. При цьому повільно видихаємо повітря через рот. Уявляючи, як зменшується м'яч, врешті притискаємо долоню до долоні, ніби повністю здули м'яч. Повторюємо декілька разів.
Гра «Повітряна кулька». Уявляємо себе кольоровою повітряною кулькою (запитуємо дитину, якого кольору буде її кулька?). На вдих - уявно збільшуємося, уявляючи, як кулька стає великою, коли її надувають. На видих - уявно зменшуємося, уявляючи, якою стає кулька, коли з неї випустили все повітря.
Гра «Метелик». Уявляємо у долонях метелика, який стомився і присів відпочити. Зігріваємо його своїм подихом, повільно і лагідно дмухаючи. А потім допомагаємо метелику злетіти - дмухаємо на метелика активніше, сильніше. І ось наш метелик зігрівся і полетів, вдячно махаючи крильцями!
Гра "Врятуй пташечку". Уявляємо, що на долоні присіла маленька беззахисна пташечка. Зігріємо її своїм рівним, спокійним подихом. Притуляємо пташечку до грудей, відчуваємо її тепло і відпускаємо на волю. Дивимося, як вона злітає з наших долонь і летить.
Для розслаблення м'язів тіла
Гра «Повторюємо рухи тварин». Робимо рухи, уявляючи: мокру собаку, яка обтрушується від краплинок води; сонну кішку, яка повільно потягується; веселого зайчика, який стрибає; сердитого слоника, який тупотить. Наприкінці попросіть дитину уявити сонну тваринку (яку саме – вирішує дитина). Ця тваринка дуже хоче спати, вона розслабила своє тіло і кожну лапку, опустила голівку і притихла, відпочиваючи.
Вправа «Кішка». Пригадати, як кішка стискає і розтискає кігтики на своїх лапках. Стиснути міцно, а потім розтиснути і розслабити пальці рук. Зробити вправу 5-7 разів. Потім піджати пальці на ногах, неначе чіпляючись ними за підлогу, сильніше і сильніше напружуючи пальці. Потримати деякий час у напруженому стані. Розслабити. У розслабленому стані перебувати декілька секунд. Ніяких рухів не робити. Повторити 5-7 разів.
Вправа «Кулачки-розгинаємо пальчики». Стискаємо кулаки - на вдих. Розпрямляємо великі пальці – видих. Робимо вдих. Розпрямляємо вказівні пальці – видих. Робимо вдих. Розпрямляємо середні пальці – видих. Робимо вдих. Розпрямляємо підмізинні пальці – видих. Робимо вдих. Розпрямляємо мізинці– видих.
Вправа «Струшуємо воду з пальців». Опускаємо руки, щоб кисті пасивно звисали вздовж тулуба – вони розслаблені і м'які, як спагетті, що зварилися. Починаємо трясти руками, уявляючи, як струшуються краплинки води і розлітаються на всі боки. Перед вправою можна міцно стиснути кулаки, щоб добре відчувалася різниця - в напруженому і розслабленому стані м'язів.
Вправа «Спагетті». Уявіть, що зараз ви перетворилися на тверді італійські спагетті, які тільки но дістали з коробки. Для цього підніміть руки догори, напружте їх і все тіло – шию, живіт, сідниці, ноги. Виструнчіться, витягніться у одну пряму лінію. А тепер спагетті почали варити і вони стають все м'якшими і м'якшими – поступово розслабте і опустіть руки, розслабте нижню щелепу, шию, живіт, ноги і опустіться на підлогу. Спагетті зварилися!
Вправа «Лимон». Сідаємо, руки кладемо на коліна долонями вгору, плечі та голова опущені. Уявляємо, що у правій руці — лимон. Починаємо повільно його стискати до тих пір, поки не відчуємо, що «вичавили увесь сік». Розслабляємося. Уявляємо, що тепер лимон - у лівій руці. Повільно його стискаємо, поки не «вичавимо увесь сік». Знову розслабляємося. Після цього робимо вправу одночасно обома руками. Розслабляємося.
Гра «Сніговик». Починаємо "ліпити" із тіла дитини сніговика. Просимо напружити всі м'язи, наче вона сніговик, який стоїть на міцному морозі. А потім гріємо весняним теплим сонечком - сніговик починає танути. І дитина розслабляється.
Гра «Кольоровий душ». Уявіть, що стоїте під кольоровим теплим душем (уявіть, якого він кольору: жовтий, зелений, сріблястий, а може золотий?). Зробіть рухи, так наче умиваєтеся. Візьміть уявну мочалку і лагідно вимийте нею спочатку плечі, руки, потім груди, живіт, спину, ноги. Вода змиває все, що напружує, лякає, заважає. Потім уявіть м'який пухнастий рушничок і розітріть ним усе тіло.
Вправа «Кішка». Пригадати, як кішка стискає і розтискає кігтики на своїх лапках. Стиснути міцно, а потім розтиснути і розслабити пальці рук. Зробити вправу 5-7 разів. Потім піджати пальці на ногах, неначе чіпляючись ними за підлогу, сильніше і сильніше напружуючи пальці. Потримати деякий час у напруженому стані. Розслабити. У розслабленому стані перебувати декілька секунд. Ніяких рухів не робити. Повторити 5-7 разів.
Вправа «Кулачки-розгинаємо пальчики». Стискаємо кулаки - на вдих. Розпрямляємо великі пальці – видих. Робимо вдих. Розпрямляємо вказівні пальці – видих. Робимо вдих. Розпрямляємо середні пальці – видих. Робимо вдих. Розпрямляємо підмізинні пальці – видих. Робимо вдих. Розпрямляємо мізинці– видих.
Вправа «Струшуємо воду з пальців». Опускаємо руки, щоб кисті пасивно звисали вздовж тулуба – вони розслаблені і м'які, як спагетті, що зварилися. Починаємо трясти руками, уявляючи, як струшуються краплинки води і розлітаються на всі боки. Перед вправою можна міцно стиснути кулаки, щоб добре відчувалася різниця - в напруженому і розслабленому стані м'язів.
Вправа «Спагетті». Уявіть, що зараз ви перетворилися на тверді італійські спагетті, які тільки но дістали з коробки. Для цього підніміть руки догори, напружте їх і все тіло – шию, живіт, сідниці, ноги. Виструнчіться, витягніться у одну пряму лінію. А тепер спагетті почали варити і вони стають все м'якшими і м'якшими – поступово розслабте і опустіть руки, розслабте нижню щелепу, шию, живіт, ноги і опустіться на підлогу. Спагетті зварилися!
Вправа «Лимон». Сідаємо, руки кладемо на коліна долонями вгору, плечі та голова опущені. Уявляємо, що у правій руці — лимон. Починаємо повільно його стискати до тих пір, поки не відчуємо, що «вичавили увесь сік». Розслабляємося. Уявляємо, що тепер лимон - у лівій руці. Повільно його стискаємо, поки не «вичавимо увесь сік». Знову розслабляємося. Після цього робимо вправу одночасно обома руками. Розслабляємося.
Гра «Сніговик». Починаємо "ліпити" із тіла дитини сніговика. Просимо напружити всі м'язи, наче вона сніговик, який стоїть на міцному морозі. А потім гріємо весняним теплим сонечком - сніговик починає танути. І дитина розслабляється.
Гра «Кольоровий душ». Уявіть, що стоїте під кольоровим теплим душем (уявіть, якого він кольору: жовтий, зелений, сріблястий, а може золотий?). Зробіть рухи, так наче умиваєтеся. Візьміть уявну мочалку і лагідно вимийте нею спочатку плечі, руки, потім груди, живіт, спину, ноги. Вода змиває все, що напружує, лякає, заважає. Потім уявіть м'який пухнастий рушничок і розітріть ним усе тіло.
На завершення можна разом зробити вправу «Метелик». Кладемо праву руку на ліве плече, ліву руку – на праве плече. Починаємо ритмічно поплескувати по плечах кистями: по черзі кожне плече. На кожне поплескування ви говорите дитині: «Ти у мене молодець», «Ти розумничка», «Ти упораєшся» тощо. Потім дитина може продовжити і говорити сама: «Я у тебе молодець», «Я розумничка», «Я упораюся». Говорити одну коротку фразу на кожне поплескування по плечу долонею. Якусь гру дитина може просити повторювати багато разів. Це означає, що саме ця гра найбільш допоміжна для неї.
За допомогою таких і подібних їм вправ та ігор зникають або, принаймні, стають слабкішими негативні переживання дитини: тривога, страх, очікування невідомого. Тут спрацьовує певна закономірність: розділені негативні відчуття, страждання зменшуються вдвічі, а розділена радість подвоюється. Шановні дорослі, пам'ятайте, по це! А ще пам'ятайте, що ви - добрі чарівники, які створюють життєствердну реальність для своїх дітей!
Хочу поділитися своєю історією, або розповісти про тих, кому потрібна допомога!
Сконтактуйте з нами, якщо ви маєте, що розповісти, хочете поділитися своїм досвідом чи просто поговорити.
Також, якщо ви особисто знаєте сім'ї чи окремих людей, котрі потребують підтримки та допомоги, напишіть нам на електронну адресу prosvit.center@gmail.com або ж на нашу сторінку Facebook.
Також, якщо ви особисто знаєте сім'ї чи окремих людей, котрі потребують підтримки та допомоги, напишіть нам на електронну адресу prosvit.center@gmail.com або ж на нашу сторінку Facebook.
Хочу підтримати фінансово!
Найкращий спосіб долучитися фінансово - це, звісно, підтримати українську армію. Але якщо ви це вже зробили і дуже хочете додати свій внесок у інші добрі справи, це можливо наступним чином:
- стати доброчинцем «Illuminate Fund», приєднавшись до нас на Patreon
- задонейтити на наш PayPal рахунок - ps.workua@gmail.com
- стати доброчинцем «Illuminate Fund», приєднавшись до нас на Patreon
- задонейтити на наш PayPal рахунок - ps.workua@gmail.com
Матеріал підготовлено у рамках проєкту "Про.Підтримка", який підтримує Європейський Союз за програмою Дім Європи.